Опыт во время весенних каникул

(доступно только на украинском языке)

Ще тиждень тому мене турбували думки про те, що це останні весняні канікули у моєму житті, як і для всіх одинадцятикласників. Як їх провести, щоб мати зиск для себе? Звісно, не треба забувати і про підготовку до ЗНО. Але чи можна це сумістити, повеселитися від душі, не втрачаючи час марно? Виявилося, що так! Із 23 по 31 березня на підготовчому відділенні Київського національного університету імені Тараса Шевченка проводився весняний лекторій з різних предметів. Оскільки моєю мрією є вступ на факультет журналістики цього навчального закладу, то я записалася на курси підготовки зі складання творчого конкурсу. Узагалі-то я з іншого міста – з Полтави, тому перебування хоч і короткий час (усього тиждень) у Києві було для мене цікавою пригодою.

По-перше, ніколи раніше я не жила в гуртожитку. Чесно кажучи, готувалася до гіршого. Насправді, це не так страшно, як здається. Умови були досить прийнятні, я б навіть сказала хороші. Та й із сусідками по кімнаті мені пощастило. Веселі, цікаві дівчата, з якими було про що-небудь погомоніти вечорами.

Що стосується лекцій, то вони також були досить різноманітними й, звичайно, повчальними. Їх вела Вакульчук Світлана Петрівна, гарна жінка, яка відмінно знається на своїй роботі і з якою було цікаво поговорити не тільки на парах, а й у неформальній обстановці. У нас були вихідні дні, тож ми не перепрацьовували. Та й, якщо по правді, особисто для мене, лекції не сприймалися як нудне навчання, а швидше як можливість дізнатися щось нове, що потім обов’язково стане в нагоді.

На передостанній зустрічі ми мали змогу спробувати свої сили у складанні творчого конкурсу. До нас запросили Горіцьку Лесю Олексіївну, що навчається на першому курсі магістратури Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Дівчина вела розмову про професію журналіста, її переваги та недоліки, можливості майбутніх фахівців тощо. Загалом було приємно поспілкуватися з людиною, яка вже може багато чого порадити із власного досвіду.

Крім того, ми побували на Дні відкритих дверей нашого омріяного навчального закладу. На жаль, ми не встигли на представлення фаху, що нас усіх дуже цікавило, але мали змогу прослухати доповіді студентів, які навчаються за спеціальністю «видавнича справа та редагування». Це також було досить цікавим та пізнавальним. Проте і тут нам пощастило: відповідальний за приймальну комісію Інституту журналістики особисто знайшов час, щоб дати відповіді на всі запитання, які нас цікавили.

Отже, тиждень перебування в Києві пролетів як мить, і зараз тільки з приємною усмішкою на обличчі я можу згадувати про це. Щиро дякую всім, хто був задіяний у цьому. Ви подарували безцінний досвід, який, сподіваюся, неодмінно стане у пригоді під час складання творчого конкурсу.

 

Для того, щоб ґрунтовно підготуватися до вступних іспитів, а також успішно скласти творче випробування, потрібно своєчасно почати займатися і усвідомити, за якими критеріями будуть оцінюватися роботи. Але якщо до зовнішнього незалежного оцінювання можна підготуватись самостійно, то з творчим конкурсом можуть виникнути проблеми. Саме тому я вирішила стати слухачем весняного лекторію Київського національного університету імені Тараса Шевченка за напрямом підготовки «творчий конкурс».

Спочатку я трохи хвилювалася, адже мала лише приблизне уявлення про те, з чим мені доведеться працювати. Однак мої побоювання були безпідставними, адже наш викладач виявилася професіоналом своєї справи, більше того, я дуже швидко потоваришувала з іншими слухачами лекторію. На курсах мені сподобався спосіб викладу матеріалу, а саме те, що спочатку пояснили особливості проходження вступного випробування, а потім розповіли про журналістику як професію в цілому. Також як домашнє завдання ми писали різноманітні творчі роботи, як-от: замітка, стаття, звіт або репортаж. Наостанок усім слухачам влаштували прес-конференцію, щоб абітурієнти могли оцінити себе і відчути атмосферу, яка пануватиме безпосередньо на творчому випробовуванні. Проте, на мою думку, лекції були розподілені не надто раціонально, інколи було важко займатися 4 пари поспіль, особливо в другій половині дня.

Хоча ці курси тривали лише протягом весняних канікул, мені вони здалися досить насиченими, тому тепер я впевнена у своїх силах і готова йти до мети, незважаючи на можливі перешкоди.

 

Що може бути кращим за навчання? На цих канікулах мені випала нагода прослухати курс весняного лекторію у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка!

Ви запитаєте: і як, що цікавого там було?

Хочу сказати, що ніколи так не проводила час: викладачі так цікаво розповідали та пояснювали матеріал, що можна було слухати, не переслухати! Під час лекторію ми набували нових знань, яких нам не вистачало раніше, можливо повторювали щось, що знали раніше. Та я впевнена, кожен хто побував на курсах віднайшов для себе щось нове: знання, друзів, досвід…

Шкода що ті 8 днів швидко закінчились! Дякую всім, хто доклав зусилля для того, аби все пройшло на найвищому рівні! Дякую всім викладачам, що навчали нас!