2 березня слухачі денної форми навчання відвідали Національну оперу України, де мали можливість переглянути оперу С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», музичний твір, що ілюструє героїчні події історії України (за програмою ЗНО): зруйнування імператорськими військами Нової Січі й ліквідації Запорозького козацького війська в червні 1775 року та, як наслідок, створення Задунайської Січі.

Дія твору відбувається в османських володіннях наприкінці XVIII – на початку XIX сторіччя. Нелегко живеться простим українцям на чужині під владою османського султана, вони тужать за своєю Батьківщиною, мріють повернутися до рідних дніпровських берегів.

Жду тебе я, чорнобрива,
Підем, серце, в рідний край, –
слова зворушливого дуету Андрія і Оксани з опери й зараз хвилюють людей.

28 лютого 2015 Національна опера України представила нову музично-сценічну версію перлини української класики. Нинішня редакція опери створена художнім керівником театру – композитором Мирославом Скориком та головним режисером театру Анатолієм Солов’яненком. Спеціально для вистави створено понад 250 костюмів, майже 3000 квадратних метрів живопису. Нова постановка складається з двох дій, наповнених гумором, народними обрядами, фольклором, яскравими танцями, а головне – любов’ю до рідної України.

На сьогодні «Запорожець за Дунаєм» залишається однією з найпопулярніших українських опер, що ставиться в оперних театрах України та за кордоном.

Текст: Олена Сапожнікова
Фото: Ангеліна Огул

28 лютого до Київського національного університету імені Тараса Шевченка завітали учні 9-го класу спеціалізованої школи № 252 ім. Василя Симоненка.

Ця зустріч стала можливою в межах інформаційно-роз’яснювальної програми, що діє вже кілька років і за якої підготовче відділення для громадян України знайомить школярів з історією Університету, особливостями вступу і навчання на окремих спеціальностях, перевагами здобуття вищої освіти саме в нашому закладі. Цього разу Університет представляла Ірина Ляшенко та співробітники деканату підготовчого відділення для громадян України.  

Спочатку Ірина Ляшенко розповіла гостям історію Університету, про його традиції, зведення Червоного корпусу, про Святого Володимира та Тараса Шевченка, зображення яких прикрашають стіни холу.

У читальному залі філософського факультету гості Університету мали змогу поставити запитання стосовно структури навчального закладу, його факультетів, інститутів та коледжів, можливості підготуватися до вступних іспитів та до ЗНО на підготовчому відділенні, умов вступу до Університету, стосовно практик, спортивних секцій, дозвілля в Університеті.

Під час екскурсії Головним навчальним корпусом відбулася незапланована, але зворушлива зустріч екскурсантів із ректором Університету Леонідом Губерським та деканом філософського факультету Анатолієм Конверським. Вони побажали майбутнім студентам успіхів у навчанні, відповідально поставитися до вибору фаху та професійних звершень. Леонід Васильович запросив школярів відвідати всі музеї (Історії Університету, Зоологічний, Лінгвістичний), кафедри, іменні аудиторії, Актовий зал і Зал засідань Вченої ради! Стомлені після уроків школярі подужали лише Зоологічний музей, до якого вони приїхали спеціально, проте їх настільки зацікавила пропозиція, що вони мають намір приїхати до нас вдруге уже навесні.

Зоологічний музей, до якого спрямувалася екскурсія, є найстарішим природознавчим музеєм столиці України, а також науково-навчальною лабораторією ННЦ «Інститут біології та медицини». У музеї виставлено для огляду понад 5500 видів тварин, які мешкають в усіх частинах земної кулі. Окрім широко відомих представників тваринного світу, тут представлено багато рідкісних видів, як стелерова морська корова, мандрівний голуб – види, винищені людиною протягом останніх 200 років. Експозицію та наукові колекції музею представлено тваринами, яких унесено до Червоної книг як України, так і міжнародної. Серед експонатів, які особливо сподобалися гостям, слід відзначити унікальні колекції ссавців, метеликів і тропічних жуків.

Час для спілкування промайнув швидко. Велич Головного корпусу, його стіни, що пам’ятають багатьох усесвітньо відомих постатей, цікава історія та гостинність Університету не могли залишити байдужими школярів, їхні очі горіли бажанням навчатися в нашому Університеті.

Текст: Олена Сапожнікова
Фото: Марія Гандельман 

Чим багата наша планета, і яка частина цього багатства припадає на Україну, – про це розповів школярам 9 – 11 класів директор ННІ «Інститут геології» професор Володимир Михайлов.

20 лютого школярі старших класів (не лише з числа слухачів підготовчого відділення) стали учасниками відкритої лекції «Мінеральні багатства України», по завершенні якої відвідали Геологічний музей. Такого роду профорієнтаційні та інформаційно-роз’яснювальні заходи підготовче відділення проводить вже кілька років поспіль. Адже дні школяру для того, щоб уявити предметно, що він вивчатиме в Університеті, потрібно побути на місці студента.

Своїми враженнями від побаченого й почутого поділилася Надія Гавриленко, слухачка підготовчого відділення

«Геологія вивчає будову Землі. Це знає кожний, але мало хто розуміє важливість цієї науки чи різноманітність предметів, які вона вивчає. Доторкнутися до світу геології, глибше зрозуміти, чим займається ця наука, ми змогли на відкритій лекції «Мінеральні багатства України», яку прочитав Володимир Альбертович Михайлов, директор Інституту геології.

Завдяки розмаїттю геологічних структур на території, Україна має 5% світового мінерально-сировинного багатства. За розрахунками, відкриті родовища забезпечать нас сировиною ще на 160 років. На жаль, у країні зменшилась кількість геологів – люди вирішили, що відкрито вже достатньо, і така справа більше не актуальна. Це є величезною помилкою, адже геологи потрібні незалежно від того, скільки місць видобутку корисних копалин знайдено. Їхнє завдання полягає не тільки в пошуку родовищ, а й у вивченні самих мінералів, а також будови Землі, її життя в прадавні часи.

Можна сказати, що геологія – це історична наука, яка вивчає життя планети в часи, про які залишилися лише незрозумілі звичайній людині камінці та закам’янілі рештки тварин. Одночасно із цим геологія є сучасною наукою, що вивчає сьогодення: рух земної кори, взаємодію землі та людських споруд, мінерали, їх видобуток і застосування. Таким чином, геологія ніколи не стане застарілою або непотрібною, адже ми й досі не знаємо багато чого як про минуле нашої планети, так і про властивості сучасних геологічних порід.

Після лекції ми відвідали Геологічний музей, де Ольга Михайлівна Вакуленко провела для нас цікаву екскурсію. У музеї представлено численні кам’яні породи, навіть інопланетні – є декілька метеоритів. Можна ознайомитися з геологічними процесами вивітрювання, стискання шарів землі, діяльності води. Одним із найцікавіших експонатів музею є мамут, чиї рештки знайдено при будівництві в Києві, у район Голосіівського парку. Унікальність саме цього мамута полягає в тому, що кістки, з яких він зібраний – кістки однієї особини, тоді, як у музеях, зазвичай, експонати збирають з решток різних тварин, знайдених в різних місцях. Київському мамуту близько 25 тис. років. Також у музеї можна знайти величезну колекцію мінералів і навіть творчі роботи студентів, викладачів та співробітників Інституту геології – обробка каменю.

Хоча моя майбутня професія не буде пов’язана з геологією, лекція та екскурсія були надзвичайно цікавими і пізнавальними. Кожній людині важливо розширювати свій світогляд і дізнаватися нове, навіть якщо воно не належить до сфери її діяльності – і такі відкриті лекції дають для цього чудову можливість».