Ознакомительную лекцию на тему: “Химический факультет: прошлое, современность и перспективы” всем заинтересованным прочитает канд.хим.наук, доцент кафедры физической химии Роик Александр Сергеевич.
Мероприятие состоится 13 февраля 2014 г. в 16.00 в Большой химической аудитории (БХА).
Встреча со слушателями в 15.45 в холле химического факультета (ул. Владимирская, 62-а).
30 января 2014 года все желающие получить высшее образование на механико-математическом факультете Университета и те, кто еще не определился, собрались на публичную лекцию на тему «Механика – часть физико-математического естествознания». Это мероприятие организовало подготовительное отделение и ведущие учёные профильного факультета, известные в Украине и далеко за её пределами: заведующий кафедрой теоретической и прикладной механики, профессор, доктор физико-математических наук Жук Ярослав Александрович и заведующий кафедрой механики сплошных сред, профессор, доктор технических наук Лымарченко Олег Степанович.
К этому мероприятию были привлечены не только слушатели нашего подразделения, но и старшеклассники специализированных общеобразовательных заведений Киева, как: Русановского лицея, лицея «Голосеевский», лицеев №№ 145 и 198, Физико-математического, а также студенты Колледжа геологоразведочных технологий.
Мероприятие собрало около 40 заинтересованных школьников и их преподавателей (а это несмотря на сильный мороз и отмену обучения в школах Киева!).
Публичная лекция, как отмечали многоуважаемые докладчики, имела обзорный характер. Что такое механика? Почему эту естественную науку изучают на механико-математических факультетах высших учебных заведений? Что общего имеют механика и физика? Что механику отличает от математики? Предмет исследования общей механики, механики сплошных сред, прикладной механики? На эти и другие вопросы можно было получить ответы во время лекции.
А во время экспериментов, которые демонстрировали высококвалифицированные лаборанты в специально оборудованных исследовательских лабораториях факультета, можно было наблюдать за определёнными процессами, как: колебания двух связанных маятников, резонансные колебания алмазной дисковой пилы, образование кольцевых структур и вихревых зон в гранулированных средах в горизонтальных вращающихся цилиндрах и т.д. А также можно было проследить за функционированием таких приборов, как: ультразвуковые вибродвигатели сухого трения, зеркала из высокомодульных материалов для адаптивной оптики и сверхмощных лазеров, сканирующий туннельный и атомно-силовой микроскопы и микронаноиндентор с алмазной полупроводниковой пирамидкой, а также инклинометр.
От такой впечатляющей силы демонстрации были в восторге не только «ботаны»-естественники, но и некоторые филологини, которые не остались в стороне от этого события.
Надеемся, что и интересная лекция, и демонстрация экспериментов никого из присутствующих не оставили равнодушным, а механико-математический факультет примет на обучение в 2014 году мотивированного и способного студента!
Текст: Елена Сапожникова
Фото: Алеся Заболотная
30 січня 2014 року всі охочі здобувати вищу освіту на механіко-математичному факультеті Університету та ті, хто ще не визначився, зібралися на публічну лекцію за темою «Механіка – частина фізико-математичного природознавства». Цей захід зорганізувало підготовче відділення та провідні науковці профільного факультету, знані в Україні та далеко за її межами, завідувач кафедри теоретичної та прикладної механіки, професор, доктор фізико-математичних наук Жук Ярослав Олександрович та завідувач кафедри механіки суцільних середовищ, професор, доктор технічних наук Лимарченко Олег Степанович.
До цього профорієнтаційного заходу було залучено не тільки слухачів нашого підрозділу, а й старшокласників спеціалізованих загальноосвітніх закладів Києва, як-от: Русанівського ліцею, ліцею «Голосіївський», ліцеїв №№ 145 та 198, Фізико-математичного, а також студентів Коледжу геологорозвідувальних технологій. Цей науковий захід зібрав близько 40 зацікавлених школярів та їхніх викладачів (а це незважаючи на лютий мороз та скасування навчання в школах Києва!).
Публічна лекція, як зазначали вельмишановні доповідачі, мала оглядовий характер. Що таке механіка? Чому цю природничу науку вивчають на механіко-математичних факультетах вищих навчальних закладів? Що спільного мають механіка й фізика? Що механіку відрізняє від математики? Який предмет дослідження загальної механіки, механіки суцільних середовищ, прикладної механіки? На ці та інші питання можна було одержати відповіді під час лекції. А під час експериментів, які демонстрували високо кваліфіковані лаборанти в спеціально обладнаних дослідницьких лабораторіях факультету, можна було спостерігати за певними процесами, як: коливанням двох зв’язаних маятників, резонансними коливаннями алмазної дискової пилки, утворенням кільцевих структур і вихрових зон в гранульованих середовищах в горизонтальних циліндрах, що обертаються тощо; а також за функціонуванням таких приладів, як: ультразвуковими вібродвигунами сухого тертя, дзеркалами з високомодульних матеріалів для адаптивної оптики і надпотужних лазерів, скануючим тунельним і атомно-силовим мікроскопами та мікронаноіндентором з алмазною напівпровідниковою пірамідкою, а також інклінометром.
Від такої вражаючої сили демонстрації були в захваті не тільки «ботани»-природничники, а й деякі філологіні, які не залишилися осторонь від цієї події.
Сподіваємося, що і цікава лекція, і демонстрація експериментів нікого з присутніх не залишили байдужим, а механіко-математичний факультет прийме на навчання в 2014 році вмотивованого та здібного студента!
Текст: Олена Сапожнікова
Фото: Олеся Заболотна
Проф. Жук Я.О.:
Стислий зміст відкритої лекції на тему: «Механіка – частина фізико-математичного природознавства»
Лекція складалась з двох частин: теоретичної та практичної.
В теоретичній частині спочатку подано інформацію про історичне походження самої назви науки «механіка», про діяльність людей, яка поклала початок розвитку механіки. Дано сучасне означення науки механіки – науки про механічний рух та рівновагу матеріальних тіл і взаємодію, що виникає при цьому між тілами. Проведено аналіз цього означення.
Наведено означення механіки, яке дав Ньютон. Відзначено поділ механіки на «практичну» і «раціональну».
Визначені межі застосування сучасної механіки, окреслене коло питань і задач, які є предметом дослідження в механіці.
Наведено схему загального процесу пізнання, яка є характерною для фізико-математичних наук. Підкреслено роль експерименту, фізичної та математичної моделей, фізичних та математичних методів дослідження. Вказано на різницю математичних, фізичних та механічних підходів. Показано, що механіка не перестала бути основою пізнання багатьох явищ природи та теоретичною базою техніки, оскільки майже немає таких явищ природи, які могли б бути зрозумілими без з’ясування їх механічного боку, і жоден витвір техніки не є можливим без використання законів механіки.Підкреслено, що за три століття, які відділяють нас від епохи Ньютона, збереглась головна задача фізико-математичних наук – пояснення і точне описання явищ природи, проте надзвичайно зросла продуктивна роль науки і, зокрема, механіки. За способом збагаченням новим фактичним матеріалом сучасна механіка може вважатись складовою частиною фізики. Проте найчастіше ці дві науки розглядають як суміжні області природознавства.
Особливістю механіки у порівнянні з багатьма розділами фізики є можливість її викладу дедуктивним методом. Це зближує механіку з мате-матичними науками.
Подано інформацію про еволюцію основних понять механіки протягом її розвитку, роль математичних методів у розвитку механіки і взаємний вплив математики і механіки.
Проведено аналіз основних моделей механіки, виходячи із масштабів об’єктів дослідження. Наведено наступну класифікацію напрямків у механіці:
за виглядом фізичних моделей:
*Механіка абсолютно твердого тіла;
*Механіка рідини газу і плазми;
*Механіка деформівного твердого тіла;
по застосовуваних методах:
*Аналітична механіка;
*Обчислювальна механіка;
*Експериментальна механіка;
*Комп’ютерна механіка;
за напрямками практичної діяльності людини:
*Механіка космічного польоту;
*Будівельна механіка;
*Механіка композиційних матеріалів;
*Гірнича механіка;
*Будівельна механіка літака і корабля;
*Біомеханіка;
*Механіка людини;
*Небесна механіка;
*Наномеханіка.
На прикладі механіки деформівного тіла продемонстрована наступна класифікація:
2. За характером досліджуваних механічних явищ:
*Статика
*Динаміка
*Стійкість
*Руйнування
3. Механіка зв’язаних полів у матеріалах і елементах конструкцій
Напрямки, що розвивались найбільш активно протягом ХХ століття:
*Обчислювальна механіка
*Механіка космічного польоту
*Механіка зв’язаних полів в матеріалах і елементах конструкцій
*Механіка композиційних матеріалів
*Механіка руйнування
*Біомеханіка
*Наномеханіка
*Комп’ютерна механіка
Продемонстровано декілька прикладів розв’язання прикладних задач із застосуванням комп’ютера.
Особливу увагу було приділено проблемам і напрямкам механіки, в яких Україна посідає провідне місце у світі: літакобудуванню, ракетобудуванню, розробкам військово-промислового комплексу.
Протягом лекції спеціальну увагу було приділено питанням можливого працевлаштування студентів-механіків після закінчення навчання в університеті.
Друга (практична) частина лекції була присвячена демонстрації експериментів і дослідів, які проводились на базі лабораторії механіки спряжених хвильових полів:
В рамках программы мероприятий, посвящённых 200-летию со Дня рождения Тараса Шевченко, 27 декабря 2013 года Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко посетили третьеклассники специализированной школы № 53 с углублённым изучением немецкого языка.
Школьники посетили Зоологический музей, Музей истории Университета, имели возможность пройтись коридорами величественного Красного корпуса. Также ученики посидели в учебных аудиториях, пообщавшись со студентом во время его кропотливой подготовки к зачёту.
Дети были впечатлены интересными рассказами и экскурсиями. Несмотря на возраст, они уже горят желанием стать студентами именно нашего Университета, правда, по их собственному признанию, не всегда понимают, что такое “факультет” и кто такой “ректор”.
Згідно з програмою заходів, присвячених 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка, 27 грудня 2013 року до Київського національного університету імені Тараса Шевченка завітали третьокласники спеціалізованої школи № 53 з поглибленим вивченням німецької мови.
Школярики відвідали Зоологічний музей, Музей історії Університету, мали змогу прогулятись коридорами величного Червоного корпусу. Також учні посиділи в аудиторіях, де поспілкувалися зі студентом під час його ретельної підготовки до заліку.
Діти були вражені цікавими розповідями та екскурсіями. Незважаючи на вік, вони вже мають величезне бажання в майбутньому стати студентами саме нашого Університету, щоправда, за їхнім зізнанням, не завжди розуміють, що таке «факультет» і хто такий «ректор».
Подготовительное отделение и механико-математический факультет приглашают всех, кто интересуется естественными науками, принять участие в публичной лекции «Механика – часть физико-математического естествознания» и демонстрации экспериментов.
Докладчики:
1. Заведующий кафедрой теоретической и прикладной механики, профессор, доктор физико-математических наук Жук Ярослав Александрович
2. Заведующий кафедрой механики сплошных сред, профессор, доктор технических наук Лимарченко Олег Степанович
Мероприятие состоится 30 января 2014 года в 16:00
в корпусе механико-математического факультета (проспект акад. Глушкова, 4-е), ауд. 41.
(доступно только на украинском языке)
Мангер Катерина,
слухачка підготовчого відділення вечірньої форми навчання
Нещодавно мені поталанило відвідати дуже цікавий захід – круглий стіл з математики за участю доцента механіко-математичного факультету Назаренка М.О., який виступив з доповіддю на тему «Нерівність трьох квадратів та навколо неї». Цей захід приніс мені багато задоволення, адже я змогла відчути себе справжньою студенткою в стінах величного університету, ведучи активну цікаву дискусію разом з аудиторією та самим Миколою Олексійовичем стосовно розглянутої теми. Також дізналася багато цікавої інформації про нерівність трьох квадратів та шляхи її доведення, про які я раніше ніколи не чула, і була задоволена, що отримала відповіді на запитання, які мене цікавлять.
Чтобы лучше и глубже понять смысл и красоту драматической поэмы-феерии Леси Украинки «Лесная песнь», 12 декабря слушатели подготовительного отделения вместе со студентами Оптико-механического колледжа Университета посетили Национальную оперу Украины.
Этот день стал настоящим культурным событием, которое никого не оставило равнодушным. На сцене театра разыгрывалась высокая драма любви, мастерски описанная Лесей Украинкой, а в исполнении артистов балета она зазвучала еще более впечатляюще. Балет «Лесная песнь» – это тот случай, когда поэтическое слово гармонично соединилось в движениях и танцах, которые сопровождала музыка выдающегося украинского композитора Михаила Скорульского – на удивление задушевная, щедро насыщенная фольклорными мотивами.
История любви и предательства Мавки и Лукаша побуждают современного молодого человека к размышлениям о смысле человеческой жизни, страстной любви и холодном расчёте, целостности и двойственности человеческой натуры, поэтому интерес к этому произведению не утрачен и по сей день, хотя оно было написано чуть более столетия назад.
Текст: Елена Сапожникова
Фото: Алеся Заболотная
Щоб краще й глибше зрозуміти зміст і красу драматичної поеми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня», 12 грудня слухачі підготовчого відділення разом зі студентами Оптико-механічного коледжу Університету відвідали Національну оперу України.
Цей день став справжньою культурною подією, яка нікого не залишила байдужим. На сцені театру розігрувалася висока драма кохання, майстерно зображена Лесею Українкою, а у виконанні артистів балету вона зазвучала ще більш виразно. Балет «Лісова пісня» – це той випадок, коли поетичне слово гармонійно поєдналося в рухах і танцях, що супроводжувалися напрочуд задушевною, щедро насиченою фольклорними мотивами музикою українського композитора Михайла Скорульського.
Історія кохання і зради Мавки і Лукаша спонукають сучасну молоду людину до роздумів про сенс людського життя, пристрасне кохання й холодний розрахунок, цілісність й здатність до компромісу людської натури, тому інтерес до цього твору не вщухає і донині, хоча був і написаний століття тому.
Текст: Олена Сапожнікова
Фото: Олеся Заболотна
Своїми враженнями поділилася Анна Красноярцева, студентка Оптико-механічного коледжу:
“Вистава-балет «Лісова пісня» справила на нас позитивне враження. Балет створено на високому професійному рівні, і завдяки танцям артистів театру було вміло передано і донесено до кожного глядача зміст п’єси «Лісова пісня» – шедевру творчості Лесі Українки.
Особливо нас вразили декорації до вистави, які нагадували живу природу, зміни пір року. Також хотілося б відзначити оркестр – він створював емоційне фон балету. Завдяки музиці глядачі відчували різні, інколи навіть протилежні, емоції: радості, тривоги, смутку та спокою.
І, звичайно, хотілося б сказати кілька слів про самих учасників балету, що демонстрували неперевершені балетні рухи – чіткі й плавні водночас.
Можна сказати, що всі студенти і викладачі залишилися задоволеними і ще довго будуть жити тими емоціями, що виникли під час перегляду вистави.
Студенти виявили бажання частіше відвідувати заходи подібного характеру, щоб підвищувати свій культурний та інтелектуальний рівень”.
Цель и задачи подготовительного отделения Университета не только качественно подготовить нашего абитуриента к сдаче ВНО, но и сориентировать его профессионально, по возможности адаптировать к условиям обучения в вузе, привлекая к таким университетских форм обучения, как круглые столы, публичные лекции, научно-теоретические и практические семинары. Поэтому встречи с преподавателями и учёными с факультетов и институтов Университета, которых мы приглашаем для обсуждения интересных тем по истории, математике, литературе, философии, стали уже неотъемлемой частью нашего учебного процесса. На такие встречи к нам приходят много заинтересованных, они лучше понимают предметную сферу своих интересов и, таким образом, определяются с будущими профессиями.
11 декабря для абитуриентов естественных и экономического факультетов, а также для студентов выпускных курсов Оптико-механического колледжа проводилась работа научного круглого стола. С докладом на тему «Неравенство трех квадратов» выступил канд. физ.-мат. наук, доцент механико-математического факультета Назаренко Николай Алексеевич.
Формат круглого стола предусматривал принять участие всех заинтересованных в обсуждении обозначенной темы. Можно с уверенностью сказать, что заявленная тема была интересна участникам мероприятия: абитуриенты и студенты с удовольствием послушали лекцию на и вооружились советами докладчика по применению на практике полученных знаний.
Сначала доцент Назаренко Н. А. задал абитуриентам ряд вопросов, а именно: что такое решить неравенство? что такое доказать неравенство? что такое множество действительных чисел? какие числа называют «умными», а какие иррациональными? и т. д. А потом показал несколько способов доказательств неравенства, причём каждый раз называя эти способы доказательств «очень красивыми» (кстати, из моих наблюдений: все выдающиеся математики часто используют это выражение относительно формул, решений задач и доказательств). Это был непревзойденный мастер-класс для присутствующих!
В конце встречи Николай Алексеевич выразил благодарность аудитории за творческую атмосферу, интерес к высшей математике, похвалил за ответы, особенно отметил Екатерину Мангер и Соломию Курочкину – способных, умных, любознательных и притом красивых девушек, пригласил получить высшее образование именно на механико-математическом факультете, поскольку знания, которые даёт этот факультет Университета, в будущем помогут молодому человеку стать конкурентоспособным на рынке труда и успешным, а следовательно, счастливым.
Текст и фото: Елена Сапожникова
