«Читати Шевченкові твори – розуміти зміст Шевченкових творів», – така думка звучала лейтмотивом із вуст Юлії Дмитрівни Солод, відомого літературознавця, автора підручників для учнівської молоді з української літератури, доцента Київського національного університету імені Тараса Шевченка, великого педагога, 22 жовтня під час зустрічі у форматі круглого столу зі слухачами підготовчого відділення Університету.

На круглий стіл із символічною назвою «Тарас Шевченко – наш сучасник» було запрошено слухачів нашого підрозділу, їхніх батьків, друзів та всіх небайдужих до української культури, ідей націотворення, долі Тараса Шевченка та його значущості у формуванні нашої державності.

Свою розмову про ці та інші проблеми Юлія Дмитрівна розпочала, здавалося б, з досить далеких тез: про одне з основних завдань Цивільної оборони України, а саме: про організацію життєзабезпечення населення в разі виникнення надзвичайної ситуації. За таких умов головними заходами органів, які за це відповідають, є: надання житла, організація харчування, забезпечення одягом, взуттям, товарами першої необхідності, питною водою, медичним обслуговуванням тощо. Вона порівняла надзвичайні ситуації – стихійні лиха, аварії, катастрофи, війни – на території країни з надзвичайною ситуацією в духовному житті людей. Власне, ішлося про українців, які, на жаль, втрачають духовні орієнтири, не можуть ідентифікувати себе у багатонаціональному світі різноманітних культур, вдаються до відчаю, цинізму, внутрішньої еміграції. У такій ситуації порятунок можна шукати у вічно молодій, завше сучасній, мудрій, конструктивній та оптимістичній творчості Тараса Шевченка, тобто, щоб врятуватися від цинізму, слід читати, а найголовніше – розуміти зміст Шевченкових слів, оскільки Шевченкове слово – це життєдайна джерельна вода.

Шевченка, на думку нашого доповідача, не можна читати буквально, оскільки поет шифрував свої духовні заповіти, як справжній романтик засимволізовував свої образи й сюжети, адресуючи їх «і мертвим, і живим, і ненарожденним землякам».

Юлія Дмитрівна згадувала багато поезій, щедро їх цитувала напам’ять, нагадувала запитання, які ставив Шевченко і своїм сучасникам, і нам, сьогоднішньому поколінню українців, спонукала наших слухачів поміркувати над ними, спробувати на них відповісти, адже, як палкий шанувальник творчості поета, упевнена, що відповівши на них і позбавившись комплексу меншовартості, українці зможуть стати по-справжньому вільним європейським народом.

Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли,
Ніже тії коми,
Все розберіть… та й спитайте
Тойді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?.. –

такими Шевченковими полум’яними словами закликала Юлія Дмитрівна наших слухачів до розмови. І розмова відбулася. Думається, що доповідачка нікого з учасників круглого столу не залишила байдужим, кожний перейнявся під час цієї зустрічі її натхненням й любов’ю до рідного слова та героїв нашої з вами історії та культури. У Шевченка цього року ювілей – 200, а він, ніби поруч із нами!

Наостанок Юлія Дмитрівна залишила всім охочим дарчий підпис і побажання – і кожному індивідуально! – на своєму підручникові.

Велика подяка Юлії Дмитрівні Солод за глибоке розуміння Слова Шевченка, велике сподівання, що після таких зустрічей наші слухачі в майбутньому стануть нашими студентами і великими патріотами своєї держави.

                  Учітесь, читайте,
                  І чужому научайтесь,
                 Й свого не цурайтесь…

Текст: Олена Сапожнікова
Фото: Олеся Заболотна