Ботанічні вихідні

DSC_093615 червня слухачі Літньої школи з викладачами історії України та математики Патриляком Б.К. та Волковицьким Д.Б. відвідали Ботанічний сад з екскурсією до Видубицької церкви, що на території саду.

Репортаж із місця події від Інни Мокродій: «Після другого насиченого тижня навчання слухачі Літньої школи вирішили відвідати Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка. Перш ніж перейти до загального опису флори, слід зазирнути у часи формування цього об’єкта природи.
Історія саду тісно пов’язана з історією створення Національної академії наук України. В.І. Липський – визначний вчений, знавець ботанічних садів світу став ініціатором створення у Києві подібного парку. Початковий план полягав у тому, щоб розбити комплекс на території Голосіївського лісу, проте цю ідею не було реалізовано. Восени 1935 р. за рішенням Київради Ботанічному саду було виділено ділянку землі в 117 га на Звіринці, а консультантом призначено того ж самого В.І. Липського. Труднощі будівництва полягали не тільки в недостатньому фінансуванні, але й у тому, що дві третини виділеної території були приватними володіннями, а процес відселення мешканців проходив довго та болісно.
Незважаючи на всі перешкоди, організаторам комплексу вдалося зібрати під відкритим небом близько 1050 видів рослин. У липні 1944 р. Ботанічний сад отримав статус самостійного підрозділу Національної академії наук, а очолив його всесвітньо відомий вчений-ботанік М.М.Гришко.
На сьогоднішній день комплекс входить до природно-заповідного фонду України, перебуває під пильною охороною, а його землі є пам’ятником історико-культурного значення.
За різноманітністю колекцій рослин, за масштабами території та рівнем проведення наукових досліджень Ботанічний сад є одним із провідних садів Європи.
DSC_0979Візитною карткою не тільки парку, але й всього Києва є бузковий сад, площею 2,45 га. У період цвітіння цієї небаченої краси до парку приходить дуже багато відвідувачів, щоб помилуватися довершеністю природи та вдихнути аромат цих дивовижних рослин. Усього в природі існує 28 видів бузку, а в сквері представлений 21 вид.
Квітучий сад троянд, загальна площа якого складає 3,5 га, не може нікого залишити байдужим. Насиченість кольорів в поєднанні з численними елементами ландшафту та архітектури (водограї та водойми) викликають незабутні враження. В експозиційній частині розарію представлені понад 150 кращих сортів різних садових груп: чайно-гібридних, витких, мініатюрних, паркових тощо.
Цікаво, що саме тут, у Ботанічному саду, у теплицях зростають такі види рослин, які вже зникли у природних умовах. Також багато рослин занесені до Червоної книги України.
Особливою родзинкою у природничому парку вважається колекція орхідей, яка перевищує 600 видів, форм та гібридів. На території саду є і Оранжерейний комплекс, де представлені всі групи квітів. Зокрема найбільшими є різновиди гладіолусів, лілій, тюльпанів, хризантем.
Завдяки великій території саду в ньому створено значні за площею спеціалізовані ділянки, на яких представлено флористичні комплекси з різних куточків Землі, а саме: представлено рослини Карпат, Криму, Середньої Азії, Далекого Сходу тощо.
Площа Національного ботанічного саду включає також і територію Видубицького монастиря.
Тут, біля Видубицького урочища, була переправа через Дніпро, де «видибали» за допомогою «дубів». Існує також версія, що Володимир Великий без жалю звелів знищити ідолів, що стояли на горі неподалік від княжого палацу, а колишнього покровителя княжої дружини Перуна – дерев’яного ідола з золотими вусами і посрібленою головою – утопити в Дніпрі. Перуна, прив’язаного до коня, виволокли до річки і кинули у воду. Проте важелезний ідол не потонув, а поплив за течією. Налякані язичники йшли берегом і зі сльозами благали: «Видибай, Боже». Місце, де Перун «видибав», тобто виплив – стали називати Видубичі, і перший київський митрополит Михаїл заснував там церкву.
Варто згадати також екскурсоводів групи. Обізнаний викладач історії Борис Казимирович не тільки розповідав учасникам про цікаві факти стосовно Ботанічного саду, а й допомагав орієнтуватися в заплутаних доріжках та алеях. Помічником екскурсії став викладач математики Дмитро Борисович, який невтомно, уже як два тижні відкриває Київ слухачам Літньої школи.
Фінальним етапом екскурсії була прогулянка березовим гаєм та липовою алеєю. Оскільки загальна площа природного комплексу сягає близько 130 гектарів, побачити усе за такий короткий час неможливо. Але це ні в якому разі не засмучує, а навпаки надихає ще раз відвідати найбільший сад Києва.
Учасники групи не тільки зуміли побачити рукотворну перлину живої природи, а й самі, не усвідомлюючи того, оздоровили своє тіло та надали йому сили на наступні трудові дні».

DSC_0886Ось враження від Анни Моісеєвої:
«Літня школа не дає часу сумувати. Кожного дня ми старанно вивчаємо предмети з викладачами, відкриваємо щось нове і непізнанне у своєму світі, а в неділю – відпочиваємо.
Так в один прекр асний вихідний, 15 червня, ми вирушили до Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка. Сад входить до природно-заповідного фонду України, належить до земель природного та історико-культурного призначення. За різноманітністю колекцій живих рослин, масштабами території, рівнем наукових досліджень, посідає одне з провідних місць серед найбільших ботанічних садів не тільки в Україні, а й усієї Європи.
Нам дуже пощастило, оскільки з нами був екскурсовод – Богдан Казимирович Патриляк, справжній знавець історії України. Він знав усе, про що ми запитували, він розповідав про сади, про храми і, звичайно, про Видубицький чоловічий монастир. З його уст усе звучало настільки захоплено, що хотілося, щоб він розповідав ще і ще.
Цікаво було не тільки нам, майбутнім студентам, а й ініціативному вчителю математики Дмитру Борисовичу, який разом з нами долучався до вивчення історії міста Києва.
До речі, підіймаючись до монастиря крутими стежками, ми спостерігали не тільки за флорою, а й за фауною. Ось так, просто дерев, стрибали білочки, і, що цікаво, вони не втікали одразу, як бачили людей, а здавалося, що вони позували нам просто перед камерами.
А ще ми були на тій частині саду, де квітнуть тільки троянди: червоні, білі, рожеві, бордові, багряні, жовті – і все це створювало неповторний, п’янкий аромат нашої мандрівки…
Дякуємо всім, хто заповнив наш вихідний просто шаленими враженнями та неповторним настроєм!»

 DSC_0851 DSC_0987 DSC_0974 DSC_0954 DSC_0859 DSC_0939 DSC_0855