Найяскравіші миті з життя слухачів Літньої школи – 2014

Текст і фото: Інни Мокродій, слухачки Літньої школи 2014

DSC_0591

Викладач української мови та літератури Сапожнікова О.В. разом зі слухачкою Літньої школи Мокродій Інною

Давайте востаннє згадаємо найяскравіші миті з життя слухачів Літньої школи.

На календарі 2-е червня. Початок спекотного літа. Однак за вікном мрячить дощ, і похмурий Київ холодно зустрічає своїх майбутніх друзів. Не знаючи нічого, ми, сором’язливі, прийшли на першу пару. Пролунав дзвоник. Знайомство розпочалося. Довгими та насиченими здавались нам години навчання, але тиждень майнув миттєво, яскраво та незабутньо. І ось довгоочікувані вихідні. У колі вже добре знайомих товаришів відбулися перші відвідини найкращих місць Києва.

Другий етап стартував не менш цікаво. Викладачі не давали часу сумувати. Вони постійно прикрашали наші будні різноманітними екскурсіями, прогулянками, виставами та можливістю писати про це все на сайті університету. Багато хто відчув себе на мить юним журналістом.

Не виключенням став і третій тиждень навчання. Ми не тільки стали хорошими друзями, а й почали проводити час разом. Ті хвилини назавжди закарбуються в нашій пам’яті. Із додаванням нових предметів кордони спілкування розширили свої межі. Попри творчу програму, усі слухачі отримали те, що хотіли: знання та поштовх до самовдосконалення. Викладачі, справді, захопили нас милозвучністю рідної мови, таємницями власної історії, легкістю при вирішенні складних задач у математиці.

Непомітно та дуже швидко слухачі ступили на четверту сходинку свого навчання. Щодня ми намагалися зафіксувати найвеселіші пригоди в метро, кіно, в торговельному центрі, у McDonalds. Влаштовували фотосесії поблизу приймальної комісії і насичене життя в гуртожитку стало частиною усього. Це було незабутньо, неочікувано, радісно та вперше.

DSC_0586

Слухачі Літньої школи показують міста, звідки вони приїхали

На календарі 26 червня. Кінець літа. Проте за вікном знову мрячить дощ, і ми востаннє ідемо на пари. Чомусь було сумно. Напевне, тому, що під час перебування в Києві знайомі стали друзями. Наша група отримала набагато більше ніж знання – справжніх однодумців та чудових товаришів. Сльозинка, яка промайнула в очах кожної дівчини стала підтвердженням того, що ми єдина, новоутворена, дружна родина. Я ніколи не забуду Максима, котрий неймовірно любить фотографуватися, Ангелінку, яку ми називали “Горлівкою” (бо вона з м.Горлівки), Богдану, що показала справжній приклад старанного навчання, Анюту, котра стала яскравим вогником у нашій компанії, Марту, філософські роздуми якої нікого не залишать байдужим, Владу, що постійно інформувала нас у всіх сферах мистецтва. Кожен з них доповнював одне ціле – Літню школу. Можливо, і Київ неохоче відпускав друзів, бо погода знову стала холодною.

Попри всі зміни температури в повітрі, ми зуміли підтримувати високу шкалу позитиву нашого насиченого життя, зафіксувавши це яскравими кадрами.

DSC_0018 DSC_0281 DSC_0050 DSC_0338 DSC_0588 DSC_0555 DSC_0584 DSC_0528 DSC_0541 DSC_0540 DSC_0539 DSC_0537 DSC_0582