26 жовтня 2014 року слухачі всіх форм навчання підготовчого відділення вже за традицією мали нагоду бути глядачами «Наталки Полтавки» в Національній опері України.

Ця вистава є дуже корисною та цікавою нашим слухачам, оскільки твір Івана Котляревського є в навчальній програмі з української літератури.

Незважаючи на те, що твору майже 200 років (прем’єра відбулася 1819 року в Полтаві), його сюжет завжди є та буде актуальним: життя простого народу, зображення побуту та звичаїв українців ХІХ ст., занурення в духовні цінності, а найголовніше, вірне й щире кохання.

Вистава, у музичному супроводі композитора Миколи Лисенка, сповнена невимушеного гумору, що робить її привабливою для глядача. Щомісяця в афіші Національної опери можна зустріти «Наталку Полтавку», але щоразу помпезна зала переповнена глядачами, адже це українська класика!

Особливу увагу молоді привертає зображена автором історія кохання Наталки й Петра, гаслом якої є те, що насильно милим не будеш та кохання переможе будь-які перешкоди.

Сподіваємось, що нашим глядачам сподобалась опера української класики, а історія кохання зігріла їхні серця в доволі холодний осінній вечір.

Текст та фото: Олеся Коронівська

Своїми враженнями від відвідування театру поділилася Катерина Тартаковська, слухачка вечірньої форми навчання:

Тартаковська Катерина

Коли твій настрій набагато кращий, аніж ситуація в країні, коли в душі тепліше, ніж надворі, завжди приємно йти на подібні заходи. Адже очікуєш чогось неймовірного, того, що може доповнити твій прекрасний день.

І ось, повна надій та оптимізму, я зайшла до театру. В очікуванні найкращого, сидячи в найбільшому Київському театрі опери та балету, я чекаю початку вистави. Усе, що відбувається навкруги, зачаровує, перші враження – мрія перфекціоніста. Усе захмарно чудове, оточування абсолютно природне, таке, яким має бути. Склалося враження, ніби знаходишся в досконалому вимірі.

Але театр живе не блиском вогнів, ефектними мізансценами, розкішшю декорацій та костюмів, а ідеями драматурга, які, у свою чергу, були досить оригінальними й влучними. Отримавши суцільне задоволення, захоплюючись грою та співом, я зрозуміла, що відвідувати такі заходи – безцінно. Я дуже вдячна за те, що у мене з’явилася така можливість. Сподіваюся, що це був не останній візит».