Три свята

DSC_0206Свято Покрови Пресвятої Богородиці, котре припадає на 14 жовтня, – одне з найшановніших християнських свят. Традиційно Покрова вважалася захисницею і покровителькою України. Особливо популярним це свято було у запорозьких козаків. На честь Покрови народні звитяжці будували церкви, перед походами молилися святій покровительці й захисниці, щоб вона допомагала їм у боях з ворогами. Вирушаючи човнами в море, козаки брали із собою ікону Божої Матері (а Покрова і є її прообразом), щоб вона оберігала їх у нелегкій дорозі. Тому вибір дати 14 жовтня для Дня захисника України є історичною традицією вшанування українського війська на Покрову.

Також 14 жовтня традиційно відзначається як день створення Української повстанської армії – військово-політичної формації українського визвольного руху.

А в студентів Оптико-механічного коледжу та слухачів підготовчого відділення Університету 14 жовтня 2015 року було ще одне свято. Разом із викладачем української мови та літератури Герасимович М. В. вони відвідали виставу «Наталка Полтавка» в Національній опері України.

DSC_0229Опера Миколи Лисенка «Наталка Полтавка» належить до визначних творів української музичної культури, здобула велику популярність ще за життя композитора. Це був найбільш відомий твір перших українських професійних музично-драматичних труп.

У «Наталці Полтавці» грали Марія Заньковецька, Іван Садовський, Панас Саксаганський, Іван Мар’яненко, Ганна Затиркевич-Карпинська, Наталя Ужвій.

На сцені Київського оперного театру вперше «Наталку Полтавку» було поставлено 1936 р. Відтоді до опери колектив театру звертався ще вісім разів. Вистава йшла у режисерському трактуванні Володимира Манзія, Амвросія Бучми, Дмитра Смолича, Дмитра Гнатюка.

Теперішня редакція здійснена композитором Мирославом Скориком та режисером Анатолієм Солов’яненком. Зберігаючи ідейно-естетичну концепцію «Наталки Полтавки», прекрасні тексти Івана Котляревського, безсмертну музику Миколи Лисенка, постановники осучаснили оперу. Вона цікава і зрозуміла всім.

Чудова гра акторів, запальна музика, співи й танці, вишукані костюми і неперевершені декорації переносять глядачів в атмосферу чарівного полтавського села початку XIX ст. і створюють відчуття справжнього свята.

За доброю традицією, після вистави студенти коледжу фотографувалися на пам’ять, довго обмінювались враженнями і розмірковували, яку виставу обрати наступного разу.

Текст і фото: Марія Герасимович

 

DSC_0228Своїми враженнями від заходу ділиться Анастасія Калатур – слухачка ПВ – 2015:

Відвідини театру завжди дарують відчуття маленького позачергового свята. Цього року цей день – 14 жовтня – був справжнім-таки святом – Днем захисника України. Ми, слухачі підготовчого відділення Університету Шевченка, відвідали Національну оперу України, щоб насолодитися неперевершеною оперою Миколи Лисенка «Наталка Полтавка».
П’єса «Наталка Полтавка» Івана Котляревського – це історія про українську дівчину Наталку, чиє серце належить сироті Петру, а сватає її нелюбий возний Тетерваковський. На основі цього твору Микола Лисенко написав оперу «Наталка Полтавка». Насичена українськими піснями, опера вразила навіть мене – людину байдужу до музики. Аж душа стрепенулася, коли на сцені з’явилася головна героїня Наталка й заспівала про втрачене кохання. Чоловіки – возний, виборний Макогоненко, Петро, далекий Наталчин родич Микола – також дивували слухачів своїми чудовими голосами.
Утім, акторський склад вражав глядачів не лише своїми вокальними даними, а й акторською грою: актори однаково майстерно передали як трагізм деяких моментів, так і комічні ситуації. Однією зі сцен, що особливо мені сподобалась, був сумний момент у кінці першого акту, коли Наталка, змушена вийти заміж за нелюба, плаче за столом. Але веселих моментів було також доволі, тож глядачі не нудьгували.
Варто наголосити, що не тільки актори відтворювали колорит маленького українського села на Полтавщині, а й яскраві костюми, чудесні декорації – усе це передавало дух українського селянства в опері «Наталка Полтавка».
З моєю високою оцінкою акторської гри та музики вочевидь погодиться більшість глядачів «Наталки Полтавки»: акторам аплодували стоячи. Я впевнена: якщо випаде можливість, я обов’язково відвідаю Національну оперу ще раз.

DSC_0212 DSC_0213 DSC_0214 DSC_0218 DSC_0219