Author Archives: Ирина Pvuniv

Крок в минуле

Усе знесла й перемогла
його любові сила.
Того великого вогню
і смерть не погасила…

Однією з скарбниць нашого історичного міста є Національний музей Тараса Шевченка. Щоб ближче ознайомитися з життям українського поета та художника, слухачі підготовчого відділення Київського національного університету імені Тараса Шевченка з викладачем української мови та літератури Оленою Василівною Сапожніковою 23 жовтня 2012 року відвідали Національний музей Тараса Шевченка − головний шевченківський музей країни. За роки свого існування він став однією з найвизначніших духовних скарбниць України. Мета цього походу − усвідомлення своєї самоідентичності через пізнання героїв українського народу та їхню творчість.

Колекція музею дуже багата: сотні картин, особисті речі, документи про життя і творчість, рідкісні фото поета та його друзів, першодруки книг Шевченка з його автографами. Зібрання музею складається більш ніж з 4 тисяч експонатів, розміщених у 24 залах. Це є гордістю всієї України, побувавши там, байдужим не залишається ніхто.

Під час походу в музей майбутні студенти були вражені історіями з життя великого поета та художника української нації. Зокрема, відзначалися події з його дитинства, юності, перебування в Царській армії його ставлення до України та думки про її майбутнє. 

Тарас Шевченко це Людина з великої букви. Завдяки таким патріотам наша мова жива, про нашу самобутність знає увесь світ, українська класична література завдячує своєму розвитку Тарасу Шевченку, національна своєрідність та новаторство Шевченка-художника визначає його видатне місце в історії не лише українського, а й світового малярства. Його багатогранність просто не має меж.

Ось так, завдяки культурним заходам, виховується любов до рідного краю, патріотизм, гордість за людей, які прославляли нашу країну на увесь світ. Тому відгуки всіх слухачів були позитивними.

В музее Тараса Шевченко

Усе знесла й перемогла
його любові сила.
Того великого вогню
і смерть не погасила…

Шаг в прошлое

         Одной из сокровищниц нашего исторического города является Национальный музей Тараса Шевченко. Чтобы ближе познакомиться с жизнью украинского поэта и художника, слушатели подготовительного отделения Киевского национального университета имени Тараса Шевченко с преподавателем украинского языка и литературы Е.В.Сапожниковой 23 октября 2012 посетили Национальный музей Тараса Шевченко – главный Шевченковский музей страны. За годы своего существования он стал одним из самых выдающихся духовных центров Украины. Цель этого похода – осознание идентичности посредством познания героев украинского народа и их творчества.

         Коллекция музея очень богата: сотни картин, личные вещи, документы о жизни и творчестве, редкие фото поэта и его друзей, первопечатные тексты книг Шевченко с его автографами. Собрание музея состоит более чем из 4 тысяч экспонатов, размещенных в 24 залах. Это является гордостью всей Украины, побывав там, равнодушным не остается никто.

         Во время похода в музей будущие студенты поражались историями из жизни великого поэта и художника украинской нации. В частности, отмечались события из его детства, юности, пребывания в Царской армии, его отношение к Украине и мысли о ее будущем.

         Тарас Шевченко – это Человек с большой буквы. Благодаря таким патриотам, наш язык существует, о нас и нашей самобытности знает весь мир. Украинская классическая литература обязана своим развитием Тарасу Шевченко, национальное своеобразие и новаторство Шевченко-художника определяет его выдающееся место в истории не только украинской, но и мировой живописи. Его многогранность просто не имеет границ.

         Вот так, благодаря таким культурным мероприятиям, воспитывается любовь к родному краю, патриотизм, гордость за людей, которые прославляли нашу страну на весь мир. Поэтому отзывы всех слушателей были положительными.

Автор: Знайда Виктория

У музеї Шевченка

Усе знесла й перемогла
його любові сила.
Того великого вогню
і смерть не погасила…

Крок в минуле

Однією з скарбниць нашого історичного міста є Національний музей Тараса Шевченка. Щоб ближче ознайомитися з життям українського поета та художника, слухачі підготовчого відділення Київського національного університету імені Тараса Шевченка з викладачем української мови та літератури Оленою Василівною Сапожніковою

Представление в честь юбилея Лысенко

20 октября 2012 произошло чрезвычайное событие, связанное с юбилеем Николая Витальевича Лысенко. В честь этого праздника музыкальная школа № 26, решила поставить одну из его детских опер под названием «Коза-Дереза» (1888). Всем хорошо известное произведение о капризной остророгой Козе, которая поселилась в Лисичкиной хижине и пугает всех зверей. Но только не Рака-Неборака … Спектакль пронизан элементами национального колорита, естественным сочетанием слова, танца, пения, в котором используются старинные предметы быта. Все это мы могли увидеть в великолепном музее выдающегося украинского композитора, дирижера, пианиста, педагога, общественного деятеля, основоположника украинской национальной классической музыки – Лысенко на Саксаганского, 95.

Опера в определенной степени начинается с ознакомлением. Четверо ведущих рассказывают о композиторе, годы написания, две сюжетные линии и шесть основных персонажей. В зале хорошо ощутимое волнение родителей за детей, потому, что это их первое выступление перед такой большой аудиторией. Также были и профессионалы в своем деле, как Алла Малаштан, что в настоящее время уже поет в знаменитом хоре Ревуцкого. Не обошлось и без старых учеников, из них Лука Мазанцев, который, окончил музыкальную школу № 26 лишь 2 года назад и когда-то исполнял роль Рака. Как известно, его костюм был использован и на этом спектакле, и надела его уже другая девочка, которой он одолжил. Посетил Павел Васильевич Мережин, который является заслуженным учителем Украины, энтузиастом и художественным руководителем хора все 40 лет. Постановка была осуществлена ​​прекрасно, актеры отработали на все сто процентов. Организатором этого действа была Зоя Михайловна Барская (она когда-то учила музыки и нашего преподавателя украинского языка и литературы Сапожникову Елену Васильевну) – преподаватель музыкальных теоретических дисциплин и фортепиано. Именно к ней вполне относится высказывание о том, что учитель не тот, кто учит, а тот, у кого учатся. Такого воздействия на воспитанников, того мостика, который образуется между преподавателем и аудиторией, достичь нелегко. Но Зоя Михайловна делает все, чтобы со своими воспитанниками «работать на одной волне». Своим  хлопотным трудом, тактичностью и умением находить индивидуальный подход, она сделала из детей таланты, которые сияли словно звезды на сцене. Даже родители были удивлены ее способностью развивать способности там, где даже их нет. Это невероятно, но дети дошкольного возраста уже поют на четыре голоса.

Все остались довольны, это кропотливая работа, которая не прошла даром. Нельзя было не заметить прекрасно поставленную современную, поучительную, музыкальную сказку по народным мотивам, которая убеждает, что часто в жизни побеждает не тот, у кого большие мышцы. Хороши и «не очень» персонажи заставили задуматься и детей, и взрослых над тем, кого другом считать, а кого и … на порог не пускать. Зрители с интересом смотрели, переживали, искренне смеялись, хлопали – настоящая радость для малышей.

Вы слышали, как поет Лисичка? А видели, как танцует Коза? Возможно, вы знаете, чего больше всего боятся Заяц, Волк и Медведь? Даже не догадываетесь? Тогда рекомендую посетить спектакль Коза-Дереза, и вы обязательно узнаете, что бывает, когда Рак на горе все же свистнет!

Вистава на честь ювілею М.Лисенка

20 жовтня 2012 року відбулася надзвичайна подія, пов’язана з ювілеєм Миколи Віталійовича Лисенка. На честь цього свята музична школа № 26, вирішила поставити одну з його дитячих опер під назвою «Коза-Дереза» (1888). Усім добре відомий твір про вередливу гостророгу Козу, яка оселилася в Лисиччиній хатині та лякає всіх звірів. Та тільки не Рака-Неборака… Вистава пронизана елементами національного колориту, природним поєднанням слова, танцю, співу, у якій використовуються стародавні предмети побуту. Усе це ми могли побачити в чудовому музеї видатного українського композитора, диригента, піаніста, педагога, громадсько-освітнього діяча, основоположника української національної класичної музики – Лисенка на Саксаганського, 95.

Опера певною мірою розпочинається з ознайомлення. Четверо ведучих розповідають про композитора, роки написання, дві сюжетні лінії й шістьох основних персонажів. У залі  добре відчутне хвилювання батьків за дітей, бо це їхній перший виступ перед такою великою аудиторією. Також були й професіонали у своїй справі , як Алла  Малаштан , що на цей час уже співає в знаменитому хорі Ревуцького. Не обійшлося й без старих учнів, з них Лука Мазанцев, який закінчив музичну школу №26 лиш 2 роки тому й колись  виконував роль Рака. Як відомо, його костюм був використано і на цій виставі, та вдягла вже його інша дівчинка, якій він позичив. Завітав Павло Васильович Мережин , який є заслуженим учителем України, ентузіастом та  художнім керівником хору всі 40 років. Постановка була здійснена чудово, актори відпрацювали на всі сто процентів. Організаторкою цього дійства була Зоя Михайлівна Барська (вона колись навчала музики й нашого викладача української мови й літератури Сапожнікову Олену Василівну) – викладач музикальних теоретичних дисциплін та фортепіано. Саме до неї цілком стосується вислів про те, що вчитель не той, хто навчає, а той, у кого вчаться. Такого впливу на вихованців, того містка, який утворюється між викладачем і аудиторією, досягти нелегко. Але Зоя Михайлівна робить усе, щоб зі своїми вихованцями «працювати на одній хвилі».Своєю клопіткою працею, тактовністю та вмінням знаходити індивідуальний підхід, вона зробила з дітей таланти, які сяяли неначе зірки на сцені. Навіть батьки були здивовані її здатністю розвивати здібності там, де навіть їх не має. Це неймовірно, але діти дошкільного віку вже співають на чотири голоси.

Усі залишилися задоволеними, це клопітка праця, що не пройшла марно. Не можна було й не помітити чудово поставлену сучасну, повчальну, музичну казку за народними мотивами, яка переконує, що часто-густо у житті перемагає зовсім не той, у кого великі м’язи. Добрі та «не дуже» персонажі примусили замислитись і дітей, і дорослих над тим, кого другом вважати, а кого і … на поріг не пускати. Глядачі з інтересом дивилися, переживали, щиро сміялися, плескали в долоні – справжня радість для малят.

Ви чули, як співає Лисичка? А чи бачили, як танцює коза? Можливо, ви знаєте, чого більш за все бояться Заєць, Вовк та Ведмідь? Навіть не здогадуєтесь? Тоді рекомендую відвідати виставу Коза-Дереза, і ви обов’язково дізнаєтесь, що буває, коли Рак на горі таки свисне!

 Яна Тимченко

13.10.2012

Культпоход в музей Н. Лысенко: обзорная экскурсия, просмотр постановки пьесы «Коза-дереза» в исполнении учеников музыкальной школы № 26 в честь юбилея композитора.

Поздравляем летнешкольников – 2012!

Обучение в Летней школе позволяет абитуриентам следующего года получить полную информацию об Университете и факультетах (институтах), помогает профессионально определиться, лишний раз убедиться, что будущая профессия соответствует способностям и желанию ею овладеть.

Вітаємо літньошколярів – 2012!

Літня школа як одна з форм навчання на підготовчому факультеті Університету функціонує уже декілька років. Мета створення такої форми навчання – професійна орієнтація та знайомство з Університетом випускників 10-х класів.

За цей час Літню школу відвідало багато слухачів з Києва та різних регіонів України. Цього року в Літній школі навчаються слухачі з Києва, Донецька, Володимра-Волинського, Запоріжжя, Умані, Костянтинівки (Донецька область), Ізмаїла, Богуслава та Хмельницького.

Упродовж місяця навчання учасники школи вивчають дисципліни, іспити з яких виносяться на ЗНО. Особлива увага у навчальних програмах приділяється сучасним стандартам складання іспитів – тестуванню.

До викладання запрошуються викладачі нашого Університету. Ось і цього року забезпечували навчальний процес викладач Інституту філології Нестеренко О.Є., доцент історичного факультету Руккас А.О., доктор пед. наук, доцент Інституту філології Шовковий В.М., викладач Інституту журналістики Швець В.М., доцент ННЦ «Інститут біології» Лященко Т.П. та інші.

Слухачі Літньої школи мають змогу проживати у гуртожитках Університету, який знаходиться під охороною та розташований в двох хвилинах від навчального корпусу.

Для випускників Літньої школи – це перший крок в доросле життя, коли вони отримують змогу постати перед вибором майбутньої професії, адаптуватися до життя в студентському гуртожитку і навчання в університетських аудиторіях, ознайомитися з вимогами, які висуваються до майбутніх абітурієнтів і студентів, активізувати знання з різних дисциплін з викладачами Університету, розробити стратегію і тактику підготовки упродовж навчального року. Тому навчання в Літній школі дає змогу вступникам наступного року одержати повну інформацію про Університет та факультети (інститути), допомагає професійно визначитися, зайвий раз переконатися, що майбутня професія відповідає здібностям і бажанню нею оволодіти.