Назар Войтенков, слухач ПВ, абітурієнт Інституту журналістики

DSC_0418Нещодавно побував на лекції Володимира Альбертовича Михайлова «Мінеральні багатства України» в Інституті геології. Тож хочу присвятити цьому свою статтю.

Почну з того, що геологія – це наука, яка вивчає історію планети та використання мінерально-сировинного комплексу. Заснована ще в 1918 році та, відсвяткувавши своє сторіччя, Державна геологічна служба зробила чималий внесок у дослідженні надр нашої планети. За останніми даними Україна входить до провідних країн світу за вмістом мінеральних ресурсів, адже 5% світового запасу мінералів знаходяться саме в Україні. Та з іншого боку, наявність такого багатства не менш важливе і для нашої країни, бо 40% ВВП припадає на видобуток мінерально-сировинного комплексу. Отже, як все було.

Досягнути таких високих результатів нашій країні допомогли насичені, багаті, рудоносні надра, що «кишать» мінералами та природними ресурсами. Якщо казати точніше, то вся земля, у межах кордонів України, обдарована таким потенціалом, що міг би і може подарувати світові готові, якісні продукти у всіх сферах суспільних і державних потреб, починаючи від легкої і закінчуючи важкою промисловістю.

Однак існує єдина проблема: на сьогоднішній день геологія, як і більшість інших наук в Україні, може занепасти з тієї простої причині, що не існує належного вкладу коштів у її розвиток. Та це є помилкою, адже геологія – це не лише наука, а й процес, що допомагає знаходити «скарби» у вигляді ресурсів та історичних знахідок, котрі допоможуть краще зрозуміти, змоделювати та розповісти про історію не лише України, а й всієї планети.

По закінченні лекції всіх присутніх супроводжували до наступної частини заходу – Геологічного музею. Перше, що мене вразило, – розмаїття представлених зразків, починаючи від земельних порід і печерних сталактитів та сталагмітів, закінчуючи уламками астероїдів й викинутих порід з гирла вулканів. Продовжуючи наш екскурс, ми побачили ще багато чого нового й раніше небаченого, як приклад – це гіпсова печера Оптимістична – найбільша у світі, довжина якої сягає 260 км, і залишається до кінця незвіданою донині. Знаходиться таке диво в Тернопільській області.

Окрім великої кількості скам’янілостей, мінералів, штучних алмазів та руд, нашу увагу привернув двометровий скелет мамонта, знайдений на Голосіївській площі в 1948-у році експедицією Вікентія Хвойки. Його кісятяк складається повністю з однієї особини та має вік близько 25000 років. Що особливо важливо, так це те, що студенти мають можливість утілити свої теоретичні знання в практичні, поглянувши та пощупавши все побачене в книгах у живу, а ті, хто просто цікавиться такою тематикою і бажає побачити та дізнатись більше, має вільний доступ до цього музею.

Підійшовши вже до кінця нашої екскурсії, а отже, і до кінця моєї статті, у висновку можу сказати, що все побачене та почуте було новим, інформативним та пізнавальним досвідом для мене. Геологія – це наука, котра має неабиякий вплив на всі процеси в житті будь-якої країни, це наука, що за стабільного інвестування та розвитку, буде дарувати нашій родючій, плодовитій, обдарованій державі нові відкриття та здобутки, що покажуть ще світу наші можливості та приховані таємниці.