Наші слухачі

Сумлінне навчання на підготовчому – запорука успіху

Як свідчить статистика, наші випускники показують високі результати на ЗНО, а отже, двері омріяних вищих навчальних закладів перед ними відчинені. Своїми успіхами, а в цьому випадку здобуттям максимального – 200! – бала на іспиті з української мови та літератури, поділилася наша випускниця Марія Черних:

Новый рисунок

Марія Черних

Я завжди бачила підготовче відділення як вдалу злітну смугу для свого подальшого університетського життя.

Безперечно, 8 місяців на курсах допомогли мені згодом набагато легше інтегруватися в університетський організм, звикнути до напруженої, але плідної праці. Я невимовно вдячна підготовчому відділенню також за те, що саме там я вперше відчула справжній університетський дух – дух свободи, братерства, і змогла долучитися до багатьох актуальних дискусій із високо кваліфікованими викладачами.

Я учениця гуманітарної школи обрала для себе шлях біолога, а відділення забезпечило мені базу не тільки для успішного написання ЗНО: мої знання стали запорукою моєї впевненості на першому курсі ННЦ «Інститут біології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Я з величезним задоволенням згадую заняття з біології, хімії, а особливо української мови та літератури. Саме там я зрозуміла, що наша мова – це струнка, логічно організована система, що вражає  своєю м’якою красою та філігранністю. Я навчилася послідовно аргументувати свої твердження, формувати власну думку, знаходити аналоги, ширше дивитися на поставлені переді мною задачі, саме тому екзамен з української мови та літератури я склала без труднощів з максимально можливим результатом – 200 балів!

Короткі монологи абітурієнтів Інституту журналістики, які не мали проблем із творчим конкурсом

DSCF4318

Залишилася позаду вступна кампанія-2014.

На відміну від інших, абітурієнтам Інституту журналістики довелося складати ще й вступний іспит – творчий конкурс. Далеко не всім вдалося пройти це складне випробування, оскільки до творчого конкурсу треба було ретельно підготуватися. Безперечно, з досвідченими викладачами підготовчого відділення Університету це зробити було значно легше, свідченням чого стали короткі монологи дівчат, які не мали проблем ні із вступним іспитом, ні з іншими предметами під час складання ЗНО.

DSCF4327Корнійко Олександра
«Про підготовче відділення дізналася від мами.
Я свідомо і навіть охоче пожертвувала вихідними, оскільки мала великі очікування від навчання.
Очевидно, я належала до доволі підготовлених абітурієнтів, оскільки мала уявлення про структуру творчого конкурсу. Коли ж вона несподівано зазнала змін, керівництво ПВ організувало додаткову пару, щоб належно підготувати нас до першого етапу (тестування).
Під час співбесіди (третього етапу творчого конкурсу) я почувалася напрочуд спокійно, оскільки отримані знання дозволили мені не перейматися результатами випробування. Ну і, звісно, звіт з прес-конференції (другий етап) дуже відрізняється від звичного шкільного твору. Зрозуміло, що й це не стало для мене несподіванкою».

DSCF4325Левітіна Олена
«Щойно дізналася про специфіку вступу до Інституту журналістики, одразу здогадалася, що з такого складного випробування, як творчий конкурс, університет мав би пропонувати підготовку. Так і сталося.
Мої очікування повністю виправдалися. Крім того, під час занять з творчого конкурсу я систематизувала свої знання з української мови, оскільки наш викладач В’ячеслав Михайлович Швець, блискучий фахівець з неформальним підходом до студентів, приділяв багато уваги питанням орфографії та пунктуації (це допомогло мені успішно скласти ЗНО). Нетерпляче чекаю, коли знов побачу його вже під час семінарських занять в Інституті журналістики.
Я навчилася вільно, грамотно і логічно викладати свої думки. Тому під час співбесіди взагалі не хвилювалася. Щиро кажучи, питання мені видалися простецькими і навіть примітивними (особливо, якщо порівнювати з тим тренінгом, який влаштував нам викладач під час навчання на підготовчому)».

DSCF4324Розум Анастасія
«Я відвідувала літній лекторій ще після 10-го класу. Оскільки мене цілком задовольнив рівень викладання, вирішила записатися ще й на 8-місячні курси з творчого конкурсу.
І я не розчарувалася! Під час вступних іспитів отримала максимальний бал із співбесіди. Навіть незважаючи на надто загальний та абстрактний характер питань, я змогла продемонструвати всі свої вміння та знання». 

“Літня школа показала нам, що справжня дружба існує”.

IMG_2700Марта Кононович, слухачка Літньої школи-2014:

“Ось і настали наші останні щасливі дні червня. Але для нас, уже одинадцятикласників, це не просто кінець місяця, а й закінчення Літньої школи.

Цікаві й оригінальні заняття, захопливі й жваві пари, пізнавальні екскурсії – це ще не все, що подарували нам стіни Університету. Окрім цього, кожен, хто побував на курсах, відкрив для себе щось нове: знання, друзів, однодумців та безцінний досвід.

Дякуємо організаторам і викладачам Літньої школи за яскраве проведення наших вихідних вечорів.

От і вчора наш маленький чудовий колектив побував у кінотеатрі на мультику «Як приборкати дракона-2». Мультфільм був таким добрим, чистим, казковим, що хотілось увесь час спостерігати за віражами драконів і насолоджуватись інтригою сюжету.

Як і мультик, Літня школа показала нам, що справжня дружба існує.

Тож дякуємо курсам за нагоду реалізувати свій вільний час, отримати знання, знайти однодумців, а також провести чудово і незабутньо час!”

page IMG_2690 DSC_0896

 

Літня школа – 2014

1CPKvZhfGbA

Кононович Марта

Доброго дня, мене звати Кононович Марта, мені 16 років. Я проживаю в місті Березані, що на Київщині. Я рада, що народилася на цій землі, що живу серед полів і лісів, що відчуваю велич земну і широчінь небесну.

Сенсом свого буття я бачу повну самореалізацію себе як особистості, мрію жити в гармонії із Всесвітом та природою. Життя для мене – це навіть не свічка, а яскравий факел, даний мені на час, і я маю змусити горіти його ще яскравіше. Я вірю в те, що нам дано від природи щось, щоб виконати свою місію на землі. У той момент, коли ви зрозумієте своє призначення і додасте максимум зусиль до його втілення в життя, то ваша душа засіяє і щастя заповнить усе життя.

Це і є причиною мого бажання вчитися на факультеті психології в Університеті імені Тараса Шевченка. Адже цей факультет, на мою думку, є найкращим способом самореалізуватися, відчути себе освіженим і повним сил, чітко розуміти свою мету.

У дні невпинної метушні, я обов’язково до рук беру книгу психологічного змісту. Це позолочені гробниці безцінного подарунку людям. Серед них книги Д. Карнегі, З. Фрейда, Р. Берн.

Чому я мрію стати психологом? Я хочу допомагати людям: по-іншому дивитися на буденні проблеми, повністю розкрити свої уміння та навички, знайти ціль життя.

Тому дякую підготовчому відділенню за нагоду добре підготуватись до ЗНО і вступити в омріяний виш.

 

Я досягну своєї мрії попри всі труднощі навчання!

yZT0e6EsRQM

Мокродій Інна

Університет зацікавив мене ще й тому, що я дізналася про навчальні поїздки за кордон, які проводяться саме на його базі. Саме тоді моя сестра взяла участь у одній із них. За успішно складені іспити з німецької мови та пройшовши відбірковий конкурс, вона стала учасницею двотижневого семінару Netzwerk, який проходив у Берліні.

Загалом, у школі я навчаюсь на «відмінно». Улюблені предмети – українська мова та література і німецька мова. Результатом мої предметних уподобань є перемоги на районних та обласних олімпіадах. На перший погляд, напевне, здається дивним той факт, що я поєдную вивчення іноземної мови з рідною. Однак, для мене це не проблема. Як сказав наш поет Тарас Шевченко: «Учітеся, читайте. І чужому научайтесь й свого не цурайтесь». Я сподіваюсь, що ці слова залишаться в моїй свідомості назавжди.

Окрім навчання у мене є безліч хобі. Фотографувати, танцювати, подорожувати, займатися скрапбукінгом та технікою оригамі – це все є невід’ємною частиною мого життя.

Літня школа, як на мене, є чудовою нагодою, щоб поповнити свій багаж знань цікавими фактами та досі невідомими речами. Адже, університет – це не просто історична споруда, де навчається понад 26 тис. студентів. Це, на мою думку, величезний комплекс можливостей. Тому я сподіваюсь, що зможу увійти в цю течію і приплисти до бажаної мети, а саме здобути високі знання та самореалізуватися у житті.

“На шляху до нашої мрії, як і в метро, багато різних станцій…”

кравченко ольга

Кравченко Ольга, м. Кролевець, слухачка Лекторію під час весняних канікул – 2014

На шляху до нашої мрії, як і в метро, багато різних станцій. Важливою та цікавою зупинкою до моєї мети стати журналістом виявився Лекторій під час весняних канікул на підготовчому відділенні Київського національного університету імені Тараса Шевченка з дисципліни «Творчий конкурс».

Вісім днів промайнули з космічною швидкістю, залишивши знання й теплі спогади. Відверто кажучи, я люблю запізнюватися, але цього разу намагалася прийти першою, щоб не проґавити жодного слова нашого викладача – Вакульчук Світлани Петрівни, яка проводила цікаві заняття, а щоб ми краще засвоїли матеріал, не забувала й про домашні завдання.

Пари зовсім не виснажували, а навпаки – приносили задоволення. Звичайно, журналісти – люди комунікабельні, тому з першого ж дня ми почали активно спілкуватися, обмінюватися думками, мріями, досвідом. А в останній день було сумно говорити одне одному «Бувай!», однак у цих словах звучала надія обов’язково зустрітися восени в студентській аудиторії Інституту журналістики.

Ми мали чудову нагоду побувати на Дні відкритих дверей. Це дало можливість усім ще раз переконатись у правильності свого вибору, «підсипало жару» до піднесених мрією сердець.

На сьомий день ми випробовували свої сили в написанні статті. Викладач запросила на прес-конференцію Забіяку Ірину Вікторівну – кандидата філологічних наук, викладача Інституту філології, яка розповіла про стан сучасної української літератури. Спілкування було захопливим, і я одразу ж почала читати авторів, про яких згадувала гостя.

Я безмежно рада, що відвідувала весняний лекторій. Він зробив мене сильнішою та більш досвідченою абітурієнткою, готовою впевнено йти до своєї мети, долаючи всі можливі перешкоди.

Від провінціалки до киянки – одна мрія

Косякова Наталя

Наталія Косякова, м. Комсомольськ, слухачка Лекторію під час весняних канікул – 2014

Кажуть, усе пізнається в порівнянні? Справді, єдиний спосіб тверезо оцінити ситуацію – це поставити її поряд з іншими, іноді зовсім протилежними. От, наприклад, провівши чудових 18 років у невеликому містечку Комсомольську на Полтавщині, я вирішила випробувати долю у величному й неосяжному Києві.

Чудовим приводом для експерименту став весняний лекторій на підготовчому відділенні Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Я вагалася до останнього: чи привітає мене велике місто, чи знайдеться для мене місце в найпрестижнішому університеті, чи, зрештою, на правильному я шляху? Як приємно було розвіяти власні сумніви! За вісім днів весняного лекторію я отримала нові знання, знайшла нових друзів, яскраво й насичено провела час у столиці, а тому переконалася, що мрії здійснюються!

Хочу від імені всієї нашої групи У-10 (тих, хто були слухачами лекторію) подякувати вже, сподіваємося, рідному Університету за незабутні канікули. Ми дуже сумуємо за нашим гуртожитком № 13, що за цей тиждень встиг стати для нас другою домівкою.

Тож, повернувшись додому й ретельно зваживши «до» і «після», урешті, я постала перед вибором: залишити все як є і насолоджуватися непохитною нудною стабільністю в рідному містечку чи замахнутися на щось більше, поставивши на карту все. Після відвідання лекторію віра у свої сили зросла, а мета зміцніла у стократ. Звісно, це ще не вступ до омріяного вишу, але великий крок до нього. На власному досвіді я переконалася, що мрія ближче ніж здається, треба лише докласти трохи зусиль. Бо коли постає питання змінювати курс чи ні, не треба вагатися: життя занадто коротке, щоб прожити його нещасливо!

Manger_KaterinaМангер Катерина,
слухачка підготовчого відділення вечірньої форми навчання

Нещодавно мені поталанило відвідати дуже цікавий захід – круглий стіл з математики за участю доцента механіко-математичного факультету Назаренка М.О., який виступив з доповіддю на тему «Нерівність трьох квадратів та навколо неї». Цей захід приніс мені багато задоволення, адже я змогла відчути себе справжньою студенткою в стінах величного університету, ведучи активну цікаву дискусію разом з аудиторією та самим Миколою Олексійовичем стосовно розглянутої теми. Також дізналася багато цікавої інформації про нерівність трьох квадратів та шляхи її доведення, про які я раніше ніколи не чула, і була задоволена, що отримала відповіді на запитання, які мене цікавлять.

Слухачі підготовчого відділення в Музеї історії Університету

Марія Ромодіна, слухачка підготовчого відділення

Ромодіна Марія

Ромодіна Марія

14 листопада я побувала в Музеї історії Київського Національного університету імені Тараса Григоровича Шевченка. Я ніколи не цікавилася історією навчального закладу, у якому зараз навчаюсь, і зрозуміла, що даремно, адже дізналася про Університет величезну кількість цікавих фактів. Аще я побачила такі унікальні експонати, як періодичну система хімічних елементів, яку сам Менделєєв подарував Університету.

Мене вразило багато чого, але розповідь директора Музею Патриляка Івана Казимировича про викладача, який пропрацював в Університеті майже до ста років, є неймовірною. Я сподіваюся, що і зараз є такі викладачі, безмежно віданні своїй праці, як і ця людина.

Екскурсія принесла мені колосальне задоволення, я дуже вдячна організаторам та директорові за цей чудовий вечір четверга і ще раз переконалася в правильності свого вибору.

 

Ольга Свердел, слухачка денної форми навчання

 
image

Свердел Ольга

Відвідуючи денні підготовчі курси в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, я разом із іншими слухачами та викладачем отримала шанс побувати на екскурсії в музеї університету, який знаходиться в головному Червоному корпусі. Коли я увійшла до зали музею, то побачила дуже багато цікавих історичних пам’яток і мені зразу закортіло дізнатися про кожну із них. Найбільше сподобалась форма, яку носили студенти в, тоді ще, університеті Святого Володимира. На мою думку, це свідчило про престиж та унікальність університету та з першого погляду відрізняло його вихованців – найталановитішу молодь того часу. Але найбільше Київський університет загалом і музей зокрема пишається тим, що мене вразило ще більше – величезна кількість відомих випускників, які зробили вагомий внесок у розвиток України і є тими лідерами, які формують суспільну думку та творять історію, будучи знаними на весь світ: Михайло Булгаков, Микола Лисенко, Соломія Павличко, Оксана Забужко, почесний президент університету «Києво-Могилянська академія» В’ячеслав Брюховецький, народні депутати України Андрій Іллєнко та Андрій Шевченко та багато інших. Дуже важливо знати історію університету, в якому навчаєшся, або збираєшся навчатись. Пишаюся тим, що вже зараз маю стосунок до університету, який виховав цілу плеяду впливових людей і маю надію та буду старатись, щоб колись університет пишався і мною.

Слухачі підготовчого відділення в Національній опері

(доступно лише українською)

Анастасія Бровко, учениця 7-го класу, абітурієнтка Університету

Настя Бровко

Бровко Анастасія

Вистава «Наталка Полтавка» в Оперному театрі – це неймовірно цікаве дійство! У ній було залучено все в прямому сенсі цього слова: костюми, декорації, актори, а оркестр – просто геніально. Головну героїню Наталку, дівку небаченої краси, засватав сам пан Возний. Та її душа не лежала до нього – вона досі любила Петруся. Та ось одного дня повертається Петро, Наталка дуже щаслива а пан Возний відступає, бо розуміє, що в цій ситуації він зайвий. Петро й Наталка, нарешті, заручені. Тут на сцені починаються співи, танці, і всі радіють цій події.

Я захоплююсь наполегливістю Наталки в боротьбі за власне щастя!

На мою думку, це дуже цікава та повчальна вистава, і я з радістю піду на неї та на інші спектаклі ще раз.

Віка Морозова, студентака механіко-математичного факультету,
випускниця підготовчого відділення

cWCzmkzZ7Pw

Морозова Віка

«Наталка Полтавка» – найкраща опера, яку я колись бачила. Постановка, декорацiї, актори, пiснi, а оркестр – усе просто геніально!
Сьогоднішнє прочитання класичного твору «Наталка Полтавка» має на меті, передусім, просвітницьку та естетичну місію. Театр намагається через яскраву гру, музику, художні засоби залучити молоде покоління до кращих зразків національної спадщини.
Вистава починється грою оркестра, у залi панує тиша, приємна мелодiя Миколи Лисенка – і розсуваються кулiси. У неймовiрно красивих українських костюмах з’являються герої п’єси Iвана Котляревського. Наталка вражає не тiльки своєю чудовою вродою, але й неймовiрним голосом. «Золото – не дiвка» – так її характеризує Виборний, один з персонажів твору. На сценi розгортаються пристрастi щодо сватання Наталки. Вона понад усе любить Петруся.Але не все так сталося, як гадалося. Наталку сватає сам пан Возний, та не лежить Наталчина душа до нього. Проти своєї волi та за великим проханням матерi Наталка заручається з ним. Звiдкiль не вiзьмись, з’являється Петро. Наталка дуже щаслива. Возний вiдступає, бо розумiє, що силою милим не будеш. У Наталки й Петра весiлля, усi радiють, танцюють, спiвають…
На мою думку, вистава викликає настільки позитивні емоції, що хочеться ще раз обов’язково прийти в театр задля зустрічі з прекрасним.

Ірина Бобкова, слухачка підготовчого відділення

Новый рисунок

Бобкова Ірина

9 листопада я разом зі своїми одногрупниками з підготовчого відділення Університету відвідала оптимістичну, сповнену гумору, танців та фольклору оперу «Наталка Полтавка». Мені дуже сподобалася ця вистава, 2 години вистави промайнули непомітно. Дуже приємно бачити, що чудовий твір нашого співвітчизника Івана Котляревського ось уже багато років демонструється глядачам на підмостках театру, і до нього не втрачається інтерес.

Також хотілося б подякувати викладачам та співробітникам підготовчого відділення за те, що вони організували похід на цю чудову виставу, яка в цей суботнійй вечір принесла нам задоволення, а в майбутньому допоможе гарно підготуватися до успішного складання ЗНО.

 

Анастасія Шавлюк, слухачка підготовчого відділення

Шавлюк

Шавлюк Анастасія

Нещодавно ми всі разом відвідали Оперний театр, куди я особисто потрапила вперше. Мені дуже сподобалася вистава, гра героїв, їхні костюми. Усе це вкупі виглядало настільки правдиво, захопливо! Протягом якогось часу після повернення додому я все згадувала побачене, переживала його знову, а потім зрозуміла, що сподіваюся на повернення до дивного й загадкового світу театру.

“Складний вибір професії…”

Подальше майбутнє школяра чи студента залежить від обраної ним професії. У цьому й полягає складність вибору. Нелегкий же є і сам процес. Потрібно проаналізувати ринок, затребуваність у цій професії, звичайно ж, зарплатня та ще безліч деталей та нюансів.

Кожен хоче мати престижну роботу, жити в достатку, але як втілити плани в життя, знає не кожен. Це надзвичайно серйозне питання, яке не терпить недбалості. Розв’язати цю «задачу» можна за допомогою різних виставок, як, наприклад та, що відбулась 14 жовтня у Білоцерківському центрі зайнятості.

Понад 50 ВУЗів з різних куточків області пропонували вакантні місця навчання для студентів. Попри чисельну кількість відвідувачів заходу, кожен мав нагоду поспілкуватись з представником вишів й дізнатись цікаву для себе інформацію. Також  на виставці був представлений стенд з повним описом термінових вакантних робіт та інше. На мою думку, це прекрасно, що відбуваються проведення таких заходів, де абітурієнт може обрати професію відповідно до своїх вподобань та можливостей. Вважаю після відвідин подібних виїзних Днів відкритих дверей більшість визначиться з майбутньою професією і будуть робити кроки на зустріч їй.

Наше майбутнє в наших руках. Існує безліч випадків, коли люди по необачності обирали хибну професію, а через деякий час мали переучуватись. Тож, щоб такого не сталось, ретельніше аналізуйте свої вміння та інтереси. Будьте обережними!

 Текст: Надія Спаська