Як і чому я став математиком?

image_(6)17 грудня на підготовчому відділенні відповідно до програми профорієнтаційних заходів викладач математики Баницький Роман Романович організував й провів круглий стіл на тему «Цікаві факти про числа».

У заході взяли участь слухачі підготовчого відділення поточного навчального року – абітурієнти природничих факультетів, випускники, зокрема студентка 1-го курсу факультету кібернетики Катерина Мангер, та інші викладачі математики підрозділу.

Під час роботи круглого столу лектор поставив собі за мету пояснити учасникам такі математичні поняття й проблеми, як роль простих чисел в математиці, алгоритм знаходження простих чисел, а також розповів про історію виникнення простих чисел, назвав імена вчених, які займалися їх вивченням.

Цікавою для молодих людей, які ще не зовсім визначилися з майбутньою професією, була інформація про розподілені обчислення, проекти, які дають змогу всім охочим застосувати потужності своїх комп’ютерів для обрахунку тих чи інших складних наукових завдань.

image_(4)Як відомо, існують дослідження, для вирішення яких необхідно перебрати сотні тисяч і навіть мільйони комбінацій. А якщо таких завдань також тисячі? Для їх вирішення застосовують потужні суперкомп’ютери. Проте таких суперкомп’ютерів одиниці, а наукових проектів, які потребують їхніх обчислювальних здатностей, вельми багато. Саме через це було придумано розподілені обчислення.

До проекту, який застосовує цей принцип, може долучитися будь-яка людина у світі, що має доступ до мережі Інтернет. Завантаживши невеличку програмку-клієнт, користувач створює свій аккаунт і обирає проект, у якому бажає взяти участь. Таких проектів є дуже багато і в різних галузях науки, тому вибір залишається за Вами. Далі клієнт завантажує завдання і приступає до розрахунків. Після закінчення цих розрахунків результати надсилаються на сервер, і завантажується нове завдання. За кожне вирішене завдання учасник проекту отримуєте певну кількість балів або гроші (від однієї до сотень тисяч доларів США). За величиною суми здобутих балів і гонорару визначається позиція учасника проекту в рейтингу добровольців. Крім цього, брати участь у науковому проекті можна й в команді, наприклад, в команді України.

Оскільки таких волонтерів, які надають свої комп’ютери для вирішення наукових завдань, є чимало, то всі вони разом за розрахунковими здатностями навіть перевершують найпотужніший сучасний комп’ютер. Завдяки цьому науковий прогрес просувається вперед семимильними кроками.

Різноманітність проектів дає змогу зробити свій внесок у вирішення тих питань, які цікавлять саме Вас: розвитоок медицини в боротьбі з невиліковними хворобами сучасності, пошук позаземних цивілізацій, вивчення подальших змін клімату тощо. Та на круглому столі йшлося про математику. 

Тож, з метою залучення математиків-початківців до міжнародної спільноти волонтерів-науковців викладач Баницький Р.Р. запропонував кілька математичних проектів, зокрема тих, у яких бере участь він сам. Це GIMPS (Great Internet Mersenne Prime Search) та Prime Grid.

Ці проекти спрямовані на пошук простих чисел. Прості числа становлять великий інтерес для математиків, оскільки, у першу чергу, відіграють центральну роль в криптографічних системах, що використовуються для комп’ютерної безпеки. За допомогою вивчення простих чисел можна дізнатися, скільки часу потрібно, щоб зламати шифрування коду, а отже, визначити, чи є поточна схема безпечною тощо.

image_(1)«Мені завжди складно пояснювати людям, які не мають стосунку до математики, чому я нею захоплююсь. Я був звичайним хлопчиком, учнем однієї зі загальноосвітніх середніх шкіл Івано-Франківщини, який, як і всі мої однолітки, мріяв про професії адвоката, лікаря, льотчика, вчителя доти, доки не потрапив на турнір з математики, де зіткнувся із задачкою про шоколадку. Розв’язавши її, зрозумів, що їсти її можна безкінечно: просто щоразу слід ламати її навпіл, одну половинку з’їсти, а іншу знову ділити навпіл і так далі, – на початку зустрічі розповів про своє зацікавлення математикою Баницький Р.Р., а далі продовжив: – Мені завжди подобалося гратися з числами, а по-справжньому полюбити математику мені допомогли вчителі. Своїм захопленням математикою я завдячую, у першу чергу, школі, а потім факультету математики та інформатики Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Звичайно, більшості з моїх учнів ніколи в повсякденному житті не згодяться ні логарифми, ні похідні, ні тригонометричні функції. Я і не заперечую, це ФАКТ! Але чому мої колеги, викладачі історії, хімії, біології, мови та літератури так люблять викладати в групах, де більшість слухачів готуються до вступу на природничі факультети? Чому мої друзі зазначають, що найкрасивіші – це старшокласники, які захоплюються математикою? Не тому що вони наділені неземною природною красою (хоча це теж присутньо), а тому що у них розплющені, світлі, розумні очі, у яких відбивається ІНТЕЛЕКТ! Та тому що математика – це гімнастика для розуму, вона покращує пам’ять, оживляє розум, розвиває мислення, сприяє умінню логічно міркувати, аналізувати і алгоритмізувати процеси».

Текст і фото: Олена Сапожнікова

image_(1) image_(3) image_(2) image image_(5)