17 грудня на підготовчому відділенні відповідно до програми профорієнтаційних заходів викладач математики Баницький Роман Романович організував й провів круглий стіл на тему «Цікаві факти про числа».
У заході взяли участь слухачі підготовчого відділення поточного навчального року – абітурієнти природничих факультетів, випускники, зокрема студентка 1-го курсу факультету кібернетики Катерина Мангер, та інші викладачі математики підрозділу.
Під час роботи круглого столу лектор поставив собі за мету пояснити учасникам такі математичні поняття й проблеми, як роль простих чисел в математиці, алгоритм знаходження простих чисел, а також розповів про історію виникнення простих чисел, назвав імена вчених, які займалися їх вивченням.
Цікавою для молодих людей, які ще не зовсім визначилися з майбутньою професією, була інформація про розподілені обчислення, проекти, які дають змогу всім охочим застосувати потужності своїх комп’ютерів для обрахунку тих чи інших складних наукових завдань.
Як відомо, існують дослідження, для вирішення яких необхідно перебрати сотні тисяч і навіть мільйони комбінацій. А якщо таких завдань також тисячі? Для їх вирішення застосовують потужні суперкомп’ютери. Проте таких суперкомп’ютерів одиниці, а наукових проектів, які потребують їхніх обчислювальних здатностей, вельми багато. Саме через це було придумано розподілені обчислення.
До проекту, який застосовує цей принцип, може долучитися будь-яка людина у світі, що має доступ до мережі Інтернет. Завантаживши невеличку програмку-клієнт, користувач створює свій аккаунт і обирає проект, у якому бажає взяти участь. Таких проектів є дуже багато і в різних галузях науки, тому вибір залишається за Вами. Далі клієнт завантажує завдання і приступає до розрахунків. Після закінчення цих розрахунків результати надсилаються на сервер, і завантажується нове завдання. За кожне вирішене завдання учасник проекту отримуєте певну кількість балів або гроші (від однієї до сотень тисяч доларів США). За величиною суми здобутих балів і гонорару визначається позиція учасника проекту в рейтингу добровольців. Крім цього, брати участь у науковому проекті можна й в команді, наприклад, в команді України.
Оскільки таких волонтерів, які надають свої комп’ютери для вирішення наукових завдань, є чимало, то всі вони разом за розрахунковими здатностями навіть перевершують найпотужніший сучасний комп’ютер. Завдяки цьому науковий прогрес просувається вперед семимильними кроками.
Різноманітність проектів дає змогу зробити свій внесок у вирішення тих питань, які цікавлять саме Вас: розвитоок медицини в боротьбі з невиліковними хворобами сучасності, пошук позаземних цивілізацій, вивчення подальших змін клімату тощо. Та на круглому столі йшлося про математику.
Тож, з метою залучення математиків-початківців до міжнародної спільноти волонтерів-науковців викладач Баницький Р.Р. запропонував кілька математичних проектів, зокрема тих, у яких бере участь він сам. Це GIMPS (Great Internet Mersenne Prime Search) та Prime Grid.
Ці проекти спрямовані на пошук простих чисел. Прості числа становлять великий інтерес для математиків, оскільки, у першу чергу, відіграють центральну роль в криптографічних системах, що використовуються для комп’ютерної безпеки. За допомогою вивчення простих чисел можна дізнатися, скільки часу потрібно, щоб зламати шифрування коду, а отже, визначити, чи є поточна схема безпечною тощо.
«Мені завжди складно пояснювати людям, які не мають стосунку до математики, чому я нею захоплююсь. Я був звичайним хлопчиком, учнем однієї зі загальноосвітніх середніх шкіл Івано-Франківщини, який, як і всі мої однолітки, мріяв про професії адвоката, лікаря, льотчика, вчителя доти, доки не потрапив на турнір з математики, де зіткнувся із задачкою про шоколадку. Розв’язавши її, зрозумів, що їсти її можна безкінечно: просто щоразу слід ламати її навпіл, одну половинку з’їсти, а іншу знову ділити навпіл і так далі, – на початку зустрічі розповів про своє зацікавлення математикою Баницький Р.Р., а далі продовжив: – Мені завжди подобалося гратися з числами, а по-справжньому полюбити математику мені допомогли вчителі. Своїм захопленням математикою я завдячую, у першу чергу, школі, а потім факультету математики та інформатики Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Звичайно, більшості з моїх учнів ніколи в повсякденному житті не згодяться ні логарифми, ні похідні, ні тригонометричні функції. Я і не заперечую, це ФАКТ! Але чому мої колеги, викладачі історії, хімії, біології, мови та літератури так люблять викладати в групах, де більшість слухачів готуються до вступу на природничі факультети? Чому мої друзі зазначають, що найкрасивіші – це старшокласники, які захоплюються математикою? Не тому що вони наділені неземною природною красою (хоча це теж присутньо), а тому що у них розплющені, світлі, розумні очі, у яких відбивається ІНТЕЛЕКТ! Та тому що математика – це гімнастика для розуму, вона покращує пам’ять, оживляє розум, розвиває мислення, сприяє умінню логічно міркувати, аналізувати і алгоритмізувати процеси».
Текст і фото: Олена Сапожнікова
