Театральний сезон триває

AzI--w8N8CI

6 листопада слухачі денної та вечірньої форм навчань відвідали Національну оперу України.

Напередодні Дня української писемності та мови, який відзначається 9 листопада, слухачі підготовчого відділення Університету відвідали Національну оперу України, на сцені якої традиційноставиться славетна опера двох світочів української  національної культури, двох основоположників: зачинателя сучасної української літератури Івана Котляревського та засновника української класичної музики  Миколи Лисенка. Опера«Наталка Полтавка» належить до визначних творів, відзначається мистецькою довершеністю, образністю, багатством вокальної палітри, правдивістю зображення життя народу.

Сюжет «Наталки Полтавки» Івана Котляревського приваблює щирим розкриттям життя простого народу, глибоким проникненням у його духовні цінності, реалістичним відображенням народного побуту. Твір, сповнений гострої сатири, приваблює ще й соціальною окресленістю.

Робота над лірико-комічною оперою «Наталка Полтавка», збудованою  цілком на обробці українських народних пісень (такий стиль написання вперше використав М. Лисенко), стала заспівом до монументальної праці композитора над героїко-романтичною оперою «Тарас Бульба». Багатий досвід, здобутий композитором під час написання «Наталки Полтавки», сприяв у роботі над оперою за мотивами повісті М. Гоголя.

Музичний матеріал опери тісно пов’язаний не тільки з драматургією п’єси, але й з національним пісенним мелосом, який зробив оперу дуже близькою духовному менталітету народу, що засвідчило інтерес театрів до цього твору, який не сходить зі сцени вже понад сто двадцять років. На клавірі опери композитором позначено про використання в лейтмотиві опери пісні славетної поетки 17 століття, Марусі Чурай (Марини Гордіївни Чурай). Микола Віталійович пишався цією співпрацею відстанню у майже три століття. Пісня «Віють вітри» зачаровує своєю мелодикою, природністю звучання, споглядальною майстерністю, яка була притаманна одній із найкращих виконавиць  партії Наталки, істинно народній співачці Оксані Петрусенко.

М. Лисенко не перевантажує лібрето додатковими сюжетними лініями, новими персонажами, а прагне до максимального розкриття засобами музики сюжету і образів, створених І. Котляревським.

Головний персонаж опери – полтавська дівчина Наталка, наділена найкращими рисами: розумом, чесністю, скромністю, любов’ю до праці, благородною щирою вдачею.Болем крається її серце за коханим Петром, який перебуває у далекій стороні і невідомо коли повернеться. Мелодія пісні Наталки «Віють вітри»  ̶  яскрава музично-психологічна картина, гранично проста, щира й яскрава.

Стурбована домаганнями Возного, Наталка вказує на різницю їхнього соціального походження, намагаючись цим переконати залицяльника у неможливості шлюбу. Сумна мелодія пісні являє прекрасний психологічний контраст до пишномовних сентиментальних висловлювань Возного. Але воля матері  ̶  закон для Наталки, і вона змушена згодитись на заручини з Возним.

Дівчина у розпачі. Наодинці з собою, із своїми думками, вона лине до того, хто міг би врятувати її від загибелі. Композитор відтворює духовне напруження героїні, яка, потрапивши у складну ситуацію, переживає боротьбу між почуттям і обов´язком.

Яскравими барвами виписані композитором центральні образи: Наталка, проста й чесна дівчина, щира у своєму горі й радощах, здатна на глибокі почуття й благородні вчинки, як і представники сільської бідноти  ̶  Петро та Микола.

Підсилюють сюжетну лінію декорації художника-постановника, народного художника України Михайла Риндзака, художньому стилю якого притаманні висока живописна майстерність, цікаві просторові планування, тонке відчуття стилю і жанру музичного твору. Саме таке оформлення сцени нагадує село Богданівку на Чернігівщині, батьківщину Катерини Білокур,  ту саму хату, чарівні мальви біля неї.

Першу дію символічно супроводжує декорація українського віночка у сонячних променях, що нагадують «Сонячні тарелі» видатного народного художника України Геннадія Польового, їх бурштиновий коловорот, ніби коловорот життя.

Сьогоднішня постановка опери, здійснена композитором Мирославом Скориком та режисером Анатолієм Солов´яненком, покликана вимогами часу. Динамічний ритм сучасного життя та ідейно-естетична концепція «Наталки Полтавки» утворюють своєрідний архетипічний тандем зв’язку поколінь.

 ydJVmVmU1Oc xzTkzM6OAP4 H4fmz-8wUfw EJH5kJuiOak g8Lc_Yzczzc