24 декабря 2015 года на подготовительном отделении Киевского национального университета имени Тараса Шевченко для слушателей дневной формы обучения, абитуриентов гуманитарных факультетов, состоялась открытая презентационная лекция на тему «Повседневность и ее враги» со спецкурса для студентов 4-го курса факультета социологии «Социология повседневности».

Лекцию прочитала доцент кафедры теории и истории социологии факультета социологии, доктор социологических наук Марина Соболевская.

Тематика повседневности появляется в социологии лишь в середине ХХ ст. и своей разработкой обязана представителям феноменологического направления в науке. Именно в рамках этого теоретического подхода в социологии формируется аналитический подход к пониманию повседневности, направленный на изучение будничных взаимодействий, специфики их упорядочения и организации.

Знакомство с теоретическим материалом дополнялось мультимедийным сопровождением, которое делало наглядной представленную тематику и подкрепляло её при помощи шедевров мирового искусства визуальными образами.

Ознакомив слушателей с одним из ведущих направлений развития современной социологической науки, лектор помогла участникам мероприятия по-новому поразмыслить о событиях и вещах, сопровождающих человека социума в повседневной жизни.

24 грудня 2015 року на підготовчому відділенні Київського національного університету імені Тараса Шевченка для слухачів денної форми навчання, абітурієнтів гуманітарних факультетів, відбулася відкрита презентаційна лекція на тему «Повсякденність та її вороги» зі спецкурсу для студентів 4 курсу факультету соціології «Соціологія повсякденності».

Лекцію зініціювала та прочитала доцент кафедри теорії та історії соціології факультету соціології, доктор соціологічних наук Марина Соболевська.

Тематика повсякденності з’являється в соціології лише в середині ХХ ст. і своєю розробкою завдячує представникам феноменологічного напрямку в науці. Саме в межах цього теоретичного підходу в соціології формується аналітичний підхід до розуміння повсякденності, спрямований на вивчення буденних взаємодій, специфіки їх впорядкування та організації.

Знайомство з теоретичним матеріалом доповнювалось мультимедійним супроводом, який унаочнював і підкріплював представлену тематику візуальними образами за допомогою шедеврів світового мистецтва.

Ознайомивши слухачів із одним із провідних напрямків розвитку сучасної соціологічної науки, лектор допомогла учасникам заходу по-новому поміркувати про події та речі, що супроводжують людину соціуму в повсякденному житті. 

Ученики выпускных классов изо всех сил готовятся к сдаче тестов внешнего независимого оценивания. Менее ответственные школьники засядут за учебники ближе к весне, а сознательные – сейчас. Несмотря на это, у всех абитуриентов одна задача – правильно распорядиться временем.

Что для этого предпринять? Как лучше подготовиться к этому важному испытанию?

Самую лучшую подготовку к сдаче ВНО можно осуществить на подготовительном отделении Университета, и это уже проверено годами наблюдений за успехами наших выпускников.

Слушатели подготовительного отделения работают с опытными преподавателями, повторяя теоретический материал и тренируя тесты, пишут контрольные, имитирующие форму тестов ВНО, учатся распоряжаться отведенным временем, чтобы успеть заработать как можно больше баллов, посещают дополнительные открытые уроки, принимают участие в практических занятиях. Итак, в подготовке к экзаменам необходимы мотивация и системный подход.

Наши преподаватели советуют строить свою подготовку по принципу «теория – практика»: повторили раздел – потренировались. Если тема несложная, достаточно поработать с тематическими тестами, а если возникают затруднения – выполнять развернутые упражнения из учебников. В свободное время рекомендуется пройти тесты предыдущих лет, они представлены в свободном доступе в Интернете, и «подтягивать хвосты» по сложным темам. Еще очень важный совет – засекать время (на выполнение всех заданий дается определенное количество минут согласно характеристике того или другого теста), засиживаться над ними нельзя.

Получить такие навыки абитуриентам помогают наши преподаватели на занятиях.

В этом году на ПО почти ежемесячно стартуют новые учебные группы. Каждый может избрать форму обучения по душе. А для жителей других, отдаленных от Киева городов и сёл, организовываются три вида лектория: зимний (в этом году 26 декабря такой лекторий стартует впервые!), весенний и летняя школа для абитуриентов следующего года и для тех, кто готовится к творческим испытаниям.

Готовьтесь к ВНО в самом лучшем учебном заведении Украины!

Текст: Елена Сапожникова
Фото: Виктория Грицун

Учні випускних класів щосили готуються до складання тестів зовнішнього незалежного оцінювання. Менш відповідальні засядуть за підручники ближче до весни, а свідомі – зараз. Та попри все, у всіх абітурієнтів одне завдання – правильно розпорядитися часом.

Що для цього треба робити? Як краще підготуватися до цього важливого випробування?

Найкращу підготовку до складання відповідального іспиту можна здійснити на підготовчому відділенні Університету, і це вже перевірено роками спостережень за успіхами наших випускників.

Слухачі підготовчого відділення працюють з досвідченими викладачами, повторюючи теоретичний матеріал відповідно до програм, тренуючи розв’язання тестів, пишучи обов’язкові тестові контрольні, що імітують форму тестів ЗНО, вчаться розпоряджатися відведеним часом, щоб встигнути заробити якомога більше балів, відвідують додаткові відкриті уроки, беруть участь у практичних заняттях тощо. Тож у підготовці важливі мотивація і системний підхід.

Наші викладачі радять будувати свою підготовку за принципом «теорія – практика»: повторили розділ – потренувалися. Якщо тема нескладна, досить порозв’язувати по ній тести, а якщо виникають труднощі – виконувати розгорнуті вправи з підручників і посібників. У вільний час рекомендується пройти тести попередніх років, вони є у вільному доступі в Інтернеті, і «підтягувати хвости» за складними темами. Ще дуже важлива порада – засікати час (на виконання всіх завдань дається певна кількість хвилин відповідно до характеристики того чи іншого тесту), засиджуватися над ними не можна.

Здобути такі навики абітурієнтам допомагають наші викладачі на заняттях.

Цього року на ПВ майже щомісяця стартують нові навчальні групи. Кожен може обрати форму навчання до вподоби. А для мешканців інших, віддалених від Києва міст, влаштовуються три види лекторію: зимовий (цього року він 26 грудня відчиняє двері вперше!), весняний та літня школа для абітурієнтів наступного року та для тих, хто готується до творчих випробувань.

Здійснюйте підготовку до ЗНО в найкращому навчальному закладі України!

Текст: Олена Сапожнікова
Фото: Вікторія Грицун

17 грудня 2015 року на підготовчому відділенні Київського національного університету імені Тараса Шевченка для абітурієнтів природничих факультетів та всіх зацікавлених у математиці відбулася відкрита лекція на тему: «Задача Ейлера й Васильєва: числа сполучень, антисиметрія, скінченні різниці та розкладання дробів на найпростіші».

Лекцію зініціював та провів викладач математики і основ програмування підготовчого відділення, аспірант кафедри теорії та технології програмування факультету кібернетики Волковицький Дмитро Борисович.

Тема лекції розрахована на широкий загал слухачів.

Емпіричний винахід Леонарда Ейлера та метод Миколи Борисовича Васильєва представлено в межах практичного застосування в розв’язанні складних завдань під час підготовки до складання ЗНО. Також було розглянуто скінченні різниці, що підготує слухачів до кращого сприйняття елементів курсу дискретної математики.

Під час доведення теорем аудиторія визначила самостійно нові для себе терміни, пов’язані з дослідженням многочленів, а саме: антисиметричних та симетричних поліномів.

Лекцію проведено на високому методичному науковому рівні. Усі присутні набули досвіду у використанні трикутника Паскаля та методу невизначених коефіцієнтів для розкладання дробів на найпростіші, що неодмінно допоможе у складанні іспитів, зокрема ЗНО.

У суботу, 12-го грудня, на занятті з хімії для слухачів підготовчого відділення Університету відбулася демонстрація цікавих дослідів, що ілюструють деякі хімічні реакції згідно з програмою курсу. Таке наочне підтвердження теоретичного матеріалу допомагає краще засвоїти та запам’ятати інформацію, а головне, демонструє, що хімія – це дуже цікава, кольорова та жива наука!

Демонстрацію реакцій організувала викладач Грабчук Галина Петрівна за допомогою своїх колег, співробітників Інституту високих технологій – Гринь Світлани Валеріївни та Синюгіної Агнеси Тарасівни.

Слухачі переконалися, що перманганат калію KMnO_{4 ы}з сульфітом натрію Na₂SO₃ може в результаті реакції дати різні продукти залежно від середовища (кислого, нейтрального або лужного), та й не просто різні продукти, а радикальну зміну забарвлення розчину після реакції.

Слухачам демонструвалося утворення кисню в результаті взаємодії того ж перманганату калію (сильний окисник) із пероксидом водню, котрий в такій реакції виступає відновником:

5H₂O^–1₂ + 2KMn⁺⁷O₄ + 3H₂SO₄ = 5O⁰₂ + 2Mn⁺²SO₄ + K₂SO₄ + 8H₂O.

Кількість кисню, що виділяється, можна було оцінити наочно, якщо до реакції додати в розчин трішки рідкого мила чи іншого піноутворювача.

Також можна було побачити дуже цікаву і красиву реакцію Білоусова-Жаботинського, котру ще називають «хімічним годинником». Під час цієї коливальної реакції відбувається близько 80-и різних процесів, хімічне підґрунтя яких зміна ступеню окислення заліза Fe (+2)↔(+3) і відповідно кольору реакційної суміші з яскраво-червоного на насичено синій і навпаки. Період коливань (зміни кольору) для цих концентрацій реагентів завжди однаковий і, таким чином, за допомогою цієї реакції можна вимірювати час.

Далі слухачі спостерігали, як деякі органічні барвники (люмінори) можуть флуоресціювати у розчині. Наприклад, одним із перших застосувань у XIX ст. одного з них – флуоресцеїну –було фарбування води в річках для відстеження напрямку потоку. Зараз його застосовують для відстежень витоків трубопроводів.

І наостанок – «хімічна кров» або штучний поріз. Експеримент досить простий. Штучна кров утворюється при реакції хлориду заліза (ІІІ) і тіоціанату калію. Тіоціанат калію – безбарвна речовина, яку можна непомітно нанести на шкіру. При дотику розчину хлориду заліза до руки, на якій присутній навіть у мізерній кількості тіоціанат калію, відразу утворюється яскраво червона речовина – тіоціанат заліза, котра на вигляд дуже сильно нагадує кров.

FeCl₃ + 6KSCN → K₃[Fe(SCN)₆] + 3KCl

Текст: Галина Грабчук
Фото: Вікторія Грицун

В четверг 17 декабря 2015 года

преподаватель математики и основ программирования,
аспирант кафедры теории и технологии программирования
факультета кибернетики

Дмитрий Борисович Волковицкий

приглашает всех желающих на открытое занятие

«Задача Эйлера и Васильева: числа сочетаний, антисимметрия, конечные разности и разложения дробей на простейшие».

Занятие состоится в 15.30
в 42 аудитории корпуса механико-математического факультета