Ученики выпускных классов изо всех сил готовятся к сдаче тестов внешнего независимого оценивания. Менее ответственные школьники засядут за учебники ближе к весне, а сознательные – сейчас. Несмотря на это, у всех абитуриентов одна задача – правильно распорядиться временем.

Что для этого предпринять? Как лучше подготовиться к этому важному испытанию?

Самую лучшую подготовку к сдаче ВНО можно осуществить на подготовительном отделении Университета, и это уже проверено годами наблюдений за успехами наших выпускников.

Слушатели подготовительного отделения работают с опытными преподавателями, повторяя теоретический материал и тренируя тесты, пишут контрольные, имитирующие форму тестов ВНО, учатся распоряжаться отведенным временем, чтобы успеть заработать как можно больше баллов, посещают дополнительные открытые уроки, принимают участие в практических занятиях. Итак, в подготовке к экзаменам необходимы мотивация и системный подход.

Наши преподаватели советуют строить свою подготовку по принципу «теория – практика»: повторили раздел – потренировались. Если тема несложная, достаточно поработать с тематическими тестами, а если возникают затруднения – выполнять развернутые упражнения из учебников. В свободное время рекомендуется пройти тесты предыдущих лет, они представлены в свободном доступе в Интернете, и «подтягивать хвосты» по сложным темам. Еще очень важный совет – засекать время (на выполнение всех заданий дается определенное количество минут согласно характеристике того или другого теста), засиживаться над ними нельзя.

Получить такие навыки абитуриентам помогают наши преподаватели на занятиях.

В этом году на ПО почти ежемесячно стартуют новые учебные группы. Каждый может избрать форму обучения по душе. А для жителей других, отдаленных от Киева городов и сёл, организовываются три вида лектория: зимний (в этом году 26 декабря такой лекторий стартует впервые!), весенний и летняя школа для абитуриентов следующего года и для тех, кто готовится к творческим испытаниям.

Готовьтесь к ВНО в самом лучшем учебном заведении Украины!

Текст: Елена Сапожникова
Фото: Виктория Грицун

Учні випускних класів щосили готуються до складання тестів зовнішнього незалежного оцінювання. Менш відповідальні засядуть за підручники ближче до весни, а свідомі – зараз. Та попри все, у всіх абітурієнтів одне завдання – правильно розпорядитися часом.

Що для цього треба робити? Як краще підготуватися до цього важливого випробування?

Найкращу підготовку до складання відповідального іспиту можна здійснити на підготовчому відділенні Університету, і це вже перевірено роками спостережень за успіхами наших випускників.

Слухачі підготовчого відділення працюють з досвідченими викладачами, повторюючи теоретичний матеріал відповідно до програм, тренуючи розв’язання тестів, пишучи обов’язкові тестові контрольні, що імітують форму тестів ЗНО, вчаться розпоряджатися відведеним часом, щоб встигнути заробити якомога більше балів, відвідують додаткові відкриті уроки, беруть участь у практичних заняттях тощо. Тож у підготовці важливі мотивація і системний підхід.

Наші викладачі радять будувати свою підготовку за принципом «теорія – практика»: повторили розділ – потренувалися. Якщо тема нескладна, досить порозв’язувати по ній тести, а якщо виникають труднощі – виконувати розгорнуті вправи з підручників і посібників. У вільний час рекомендується пройти тести попередніх років, вони є у вільному доступі в Інтернеті, і «підтягувати хвости» за складними темами. Ще дуже важлива порада – засікати час (на виконання всіх завдань дається певна кількість хвилин відповідно до характеристики того чи іншого тесту), засиджуватися над ними не можна.

Здобути такі навики абітурієнтам допомагають наші викладачі на заняттях.

Цього року на ПВ майже щомісяця стартують нові навчальні групи. Кожен може обрати форму навчання до вподоби. А для мешканців інших, віддалених від Києва міст, влаштовуються три види лекторію: зимовий (цього року він 26 грудня відчиняє двері вперше!), весняний та літня школа для абітурієнтів наступного року та для тих, хто готується до творчих випробувань.

Здійснюйте підготовку до ЗНО в найкращому навчальному закладі України!

Текст: Олена Сапожнікова
Фото: Вікторія Грицун

17 грудня 2015 року на підготовчому відділенні Київського національного університету імені Тараса Шевченка для абітурієнтів природничих факультетів та всіх зацікавлених у математиці відбулася відкрита лекція на тему: «Задача Ейлера й Васильєва: числа сполучень, антисиметрія, скінченні різниці та розкладання дробів на найпростіші».

Лекцію зініціював та провів викладач математики і основ програмування підготовчого відділення, аспірант кафедри теорії та технології програмування факультету кібернетики Волковицький Дмитро Борисович.

Тема лекції розрахована на широкий загал слухачів.

Емпіричний винахід Леонарда Ейлера та метод Миколи Борисовича Васильєва представлено в межах практичного застосування в розв’язанні складних завдань під час підготовки до складання ЗНО. Також було розглянуто скінченні різниці, що підготує слухачів до кращого сприйняття елементів курсу дискретної математики.

Під час доведення теорем аудиторія визначила самостійно нові для себе терміни, пов’язані з дослідженням многочленів, а саме: антисиметричних та симетричних поліномів.

Лекцію проведено на високому методичному науковому рівні. Усі присутні набули досвіду у використанні трикутника Паскаля та методу невизначених коефіцієнтів для розкладання дробів на найпростіші, що неодмінно допоможе у складанні іспитів, зокрема ЗНО.

У суботу, 12-го грудня, на занятті з хімії для слухачів підготовчого відділення Університету відбулася демонстрація цікавих дослідів, що ілюструють деякі хімічні реакції згідно з програмою курсу. Таке наочне підтвердження теоретичного матеріалу допомагає краще засвоїти та запам’ятати інформацію, а головне, демонструє, що хімія – це дуже цікава, кольорова та жива наука!

Демонстрацію реакцій організувала викладач Грабчук Галина Петрівна за допомогою своїх колег, співробітників Інституту високих технологій – Гринь Світлани Валеріївни та Синюгіної Агнеси Тарасівни.

Слухачі переконалися, що перманганат калію KMnO_{4 ы}з сульфітом натрію Na₂SO₃ може в результаті реакції дати різні продукти залежно від середовища (кислого, нейтрального або лужного), та й не просто різні продукти, а радикальну зміну забарвлення розчину після реакції.

Слухачам демонструвалося утворення кисню в результаті взаємодії того ж перманганату калію (сильний окисник) із пероксидом водню, котрий в такій реакції виступає відновником:

5H₂O^–1₂ + 2KMn⁺⁷O₄ + 3H₂SO₄ = 5O⁰₂ + 2Mn⁺²SO₄ + K₂SO₄ + 8H₂O.

Кількість кисню, що виділяється, можна було оцінити наочно, якщо до реакції додати в розчин трішки рідкого мила чи іншого піноутворювача.

Також можна було побачити дуже цікаву і красиву реакцію Білоусова-Жаботинського, котру ще називають «хімічним годинником». Під час цієї коливальної реакції відбувається близько 80-и різних процесів, хімічне підґрунтя яких зміна ступеню окислення заліза Fe (+2)↔(+3) і відповідно кольору реакційної суміші з яскраво-червоного на насичено синій і навпаки. Період коливань (зміни кольору) для цих концентрацій реагентів завжди однаковий і, таким чином, за допомогою цієї реакції можна вимірювати час.

Далі слухачі спостерігали, як деякі органічні барвники (люмінори) можуть флуоресціювати у розчині. Наприклад, одним із перших застосувань у XIX ст. одного з них – флуоресцеїну –було фарбування води в річках для відстеження напрямку потоку. Зараз його застосовують для відстежень витоків трубопроводів.

І наостанок – «хімічна кров» або штучний поріз. Експеримент досить простий. Штучна кров утворюється при реакції хлориду заліза (ІІІ) і тіоціанату калію. Тіоціанат калію – безбарвна речовина, яку можна непомітно нанести на шкіру. При дотику розчину хлориду заліза до руки, на якій присутній навіть у мізерній кількості тіоціанат калію, відразу утворюється яскраво червона речовина – тіоціанат заліза, котра на вигляд дуже сильно нагадує кров.

FeCl₃ + 6KSCN → K₃[Fe(SCN)₆] + 3KCl

Текст: Галина Грабчук
Фото: Вікторія Грицун

В четверг 17 декабря 2015 года

преподаватель математики и основ программирования,
аспирант кафедры теории и технологии программирования
факультета кибернетики

Дмитрий Борисович Волковицкий

приглашает всех желающих на открытое занятие

«Задача Эйлера и Васильева: числа сочетаний, антисимметрия, конечные разности и разложения дробей на простейшие».

Занятие состоится в 15.30
в 42 аудитории корпуса механико-математического факультета

6 декабря состоится День открытых дверей физического факультета

12 декабря состоится День открытых дверей факультета социологии

6 ноября слушатели дневной и вечерней форм обучения посетили Национальную оперу Украины.

Накануне Дня украинской письменности и языка, который отмечается 9 ноября, слушатели подготовительного отделения Университета посетили Национальную оперу Украины, на сцене которой традиционно ставится знаменитая опера двух талантов украинской национальной культуры, двух основателей: создатель современной украинской литературы Ивана Котляревского и основателя украинской классической музыки Николая Лысенко. Опера «Наталка Полтавка» относится к выдающимся произведениям, отмечается художественным совершенством, образностью, богатством вокальной палитры, правдивостью изображения жизни народа.

Сюжет «Наталки Полтавки» Ивана Котляревского привлекает искренним раскрытием жизни простого народа, глубоким проникновением в его духовные ценности, реалистичным отображением народного быта. Произведение, наполненно острой сатирой, привлекает еще и социальной очерченностью.

Работа над лирико-комической оперой «Наталка Полтавка», построенной целиком на обработке украинских народных песен (такой стиль написания впервые использовал М. Лысенко), стала запевом монументального труда композитора над героико-романтической оперой «Тарас Бульба». Богатый опыт, полученный композитором во время написания «Наталки Полтавки», содействовал работе над оперой по мотивам повести Н. Гоголя.

Музыкальный материал оперы тесно связан не только с драматургией пьесы, но и с национальным песенным мелосом, который сделал оперу очень близкой к духовному менталитету народа, показал интерес театров к этому произведению, который не сходит со сцены уже более ста двадцати лет. На клавире оперы композитором обозначена об использовании в лейтмотиве оперы песни знаменитой поэтессы 17 века, Маруси Чурай (Марины Гордеевны Чурай). Николай Витальевич гордился этим сотрудничеством расстоянием почти три столетия. Песня «Веют ветры» завораживает своей мелодикой, естественностью звучания, созерцательным мастерством, которая была присуща одной из лучших исполнительниц партии Натальи, истинно народной певице Оксане Петрусенко.

М. Лысенко не перегружает либретто дополнительными сюжетными линиями, новыми персонажами, а стремится к максимальному раскрытию с помощью музыки сюжета и образов, созданных И. Котляревским.

Главная героиня оперы – полтавская девушка Наталья, обладает лучшими чертами: умом, честностью, скромностью, любовью к труду, благородным искренним характером. Болем разрывается ее сердце за любимым Петром, который находится в далекой стороне и неизвестно когда вернется. Мелодия песни Натальи «Веют ветры» ̶ яркая музыкально-психологическая картина, предельно простая, искренняя и яркая.

Обеспокоенная навязчивым поведением Возного, Наталья указывает на разницу их социального происхождения, пытаясь этим убедить ухажера в невозможности брака. Печальная мелодия песни является прекрасным психологическим контрастом к сентиментальным высказываниям Возного. Но воля матери ̶ закон для Натальи, и она вынуждена согласиться на помолвку с Возным.

Девушка в отчаянии. Наедине с собой, со своими мыслями, она стремится к тому, кто мог бы спасти ее от гибели. Композитор воспроизводит духовное напряжение героини, которая, попав в сложную ситуацию, переживает борьбу между чувством и долгом.

Яркими красками выписаны композитором центральные образы: Наталья, простая и честная девушка, искренняя в своем горе и радости, способная на глубокие чувства и благородные поступки, как и представители сельской бедноты  ̶  Петр и Николай.

Усиливают сюжетную линию декорации художника-постановщика, народного художника Украины Михаила Риндзака, художественному стилю которого присущи высокое живописное мастерство, интересные пространственные планирования, тонкое чувство стиля и жанра музыкального произведения. Именно такое оформление сцены напоминает деревню Богдановку на Черниговщине, родину Екатерины Билокур, тот же дом и волшебные мальвы возле него.

Первое действие символически сопровождает декорация Украинского  веночка в солнечных лучах, напоминающая «Солнечные тарели» выдающегося народного художника Украины Геннадия Полевого, их янтарный коловорот, как будто круговорот жизни.

Сегодняшняя постановка оперы, осуществленная композитором Мирославом Скориком и режиссером Анатолием Соловьяненко, призвана зовом времени. Динамичный ритм современной жизни и идейно-эстетическая концепция «Наталки Полтавки» образуют своеобразный архетипический тандем связи поколений.

6 листопада слухачі денної та вечірньої форм навчань відвідали Національну оперу України.

Напередодні Дня української писемності та мови, який відзначається 9 листопада, слухачі підготовчого відділення Університету відвідали Національну оперу України, на сцені якої традиційноставиться славетна опера двох світочів української  національної культури, двох основоположників: зачинателя сучасної української літератури Івана Котляревського та засновника української класичної музики  Миколи Лисенка. Опера«Наталка Полтавка» належить до визначних творів, відзначається мистецькою довершеністю, образністю, багатством вокальної палітри, правдивістю зображення життя народу.

Сюжет «Наталки Полтавки» Івана Котляревського приваблює щирим розкриттям життя простого народу, глибоким проникненням у його духовні цінності, реалістичним відображенням народного побуту. Твір, сповнений гострої сатири, приваблює ще й соціальною окресленістю.

Робота над лірико-комічною оперою «Наталка Полтавка», збудованою  цілком на обробці українських народних пісень (такий стиль написання вперше використав М. Лисенко), стала заспівом до монументальної праці композитора над героїко-романтичною оперою «Тарас Бульба». Багатий досвід, здобутий композитором під час написання «Наталки Полтавки», сприяв у роботі над оперою за мотивами повісті М. Гоголя.

Музичний матеріал опери тісно пов’язаний не тільки з драматургією п’єси, але й з національним пісенним мелосом, який зробив оперу дуже близькою духовному менталітету народу, що засвідчило інтерес театрів до цього твору, який не сходить зі сцени вже понад сто двадцять років. На клавірі опери композитором позначено про використання в лейтмотиві опери пісні славетної поетки 17 століття, Марусі Чурай (Марини Гордіївни Чурай). Микола Віталійович пишався цією співпрацею відстанню у майже три століття. Пісня «Віють вітри» зачаровує своєю мелодикою, природністю звучання, споглядальною майстерністю, яка була притаманна одній із найкращих виконавиць  партії Наталки, істинно народній співачці Оксані Петрусенко.

М. Лисенко не перевантажує лібрето додатковими сюжетними лініями, новими персонажами, а прагне до максимального розкриття засобами музики сюжету і образів, створених І. Котляревським.

Головний персонаж опери – полтавська дівчина Наталка, наділена найкращими рисами: розумом, чесністю, скромністю, любов’ю до праці, благородною щирою вдачею.Болем крається її серце за коханим Петром, який перебуває у далекій стороні і невідомо коли повернеться. Мелодія пісні Наталки «Віють вітри»  ̶  яскрава музично-психологічна картина, гранично проста, щира й яскрава.

Стурбована домаганнями Возного, Наталка вказує на різницю їхнього соціального походження, намагаючись цим переконати залицяльника у неможливості шлюбу. Сумна мелодія пісні являє прекрасний психологічний контраст до пишномовних сентиментальних висловлювань Возного. Але воля матері  ̶  закон для Наталки, і вона змушена згодитись на заручини з Возним.

Дівчина у розпачі. Наодинці з собою, із своїми думками, вона лине до того, хто міг би врятувати її від загибелі. Композитор відтворює духовне напруження героїні, яка, потрапивши у складну ситуацію, переживає боротьбу між почуттям і обов´язком.

Яскравими барвами виписані композитором центральні образи: Наталка, проста й чесна дівчина, щира у своєму горі й радощах, здатна на глибокі почуття й благородні вчинки, як і представники сільської бідноти  ̶  Петро та Микола.

Підсилюють сюжетну лінію декорації художника-постановника, народного художника України Михайла Риндзака, художньому стилю якого притаманні висока живописна майстерність, цікаві просторові планування, тонке відчуття стилю і жанру музичного твору. Саме таке оформлення сцени нагадує село Богданівку на Чернігівщині, батьківщину Катерини Білокур,  ту саму хату, чарівні мальви біля неї.

Першу дію символічно супроводжує декорація українського віночка у сонячних променях, що нагадують «Сонячні тарелі» видатного народного художника України Геннадія Польового, їх бурштиновий коловорот, ніби коловорот життя.

Сьогоднішня постановка опери, здійснена композитором Мирославом Скориком та режисером Анатолієм Солов´яненком, покликана вимогами часу. Динамічний ритм сучасного життя та ідейно-естетична концепція «Наталки Полтавки» утворюють своєрідний архетипічний тандем зв’язку поколінь.